Які виставки можуть побачити зараз кременчужани у краєзнавчому музеї

20.05.2021, 14:04 Переглядів: 2 397

 

До уваги відвідувачів представлено 6 виставок

Фото: Артем Коваленко

У Кременчуцькому краєзнавчому музеї зараз діє 6 виставок. До Міжнародного дня музеїв, який відзначають 18 травня, для кременчужан провели екскурсію. Потрапив на неї і «ТелеграфЪ». Знайомила гостей з музейними цікавинками науковий співробітник Оксана Лебедєва.


Тож що зараз відвідувачі можуть побачити у краєзнавчому музеї?


1. Виставка «Пісня душі» Тетяни Зацеркляної, яка відновила писанкарство на Полтавщині.


 

2. Виставка «Гармонія форми» головної художниці Міського палацу культури Оксани Бондаренко.


 

3. Старовинні самоткані рушники з різних регіонів України, виконані у різноманітних техніках, характерних для української вишивки.


 

4. Вітрина з новими надходженнями до музею – понад 100 експонатів різних епох (Середньовіччя, Київська Русь, Новий час, тобто ХІХ-початок ХХ ст.), які принесли до музею відвідувачі-любителі історії.


 

5. Виставка, присвячена 85-річчю художника Миколи Анісімова.


6. І наступним блоком виокремимо постійну експозицію, яка діє з моменту, як музей відкрився у жовтні 2020 року. Тут представлена частина експонатів з фондів музею.


 
Закаменілі рештки стародавніх морських тварин, які зібрані у парках та на берегах річок у нашому місті. На місці, де розташований Кременчук, у найдавніші часи було море, у ньому водилися навіть акули.


 
Фібули – найдавніші застібки. У давні часи одяг не кроївся і не зшивався, його форми досягалися завдяки використанню фібул.


 
До революції у Кременчуці функціонувало 7 керамічних заводів. Тут можна побачити плитку, яку вони виробляли.


 
Знаряддя праці ремісників, які жили у Кременчуці. На початку ХХ ст. у нашому місті навіть була вулиця, яка мала назву Ремісницька. На ній мешкали ремісники різних етнічних груп.


На фото внизу по центру коробочка з-під тютюна з тютюнової фабрики Семена Дурунчі, яка діяла у нашому місті. Згідно з однією з міських легенд, єдиний син Дурунчі одружився з дівчиною, яка була гарною, розумною, вихованою, проте мала один недолік – палила. Переймаючись здоров'ям свого майбутнього онука, Дурунча почав випускати ароматизований тютюн. І ця традиція ароматизованих цигарок взяла свій початок саме з Кременчука, потім розійшлася по Російській імперії, до якої тоді належав наш край. Табак тютюнової фабрики Дурунчі знали навіть при імператорському дворі.


 
Посуд кінця ХІХ-поч. ХХ ст. На верхній полиці – розписні тарелі Кузнецовського фарфорового заводу, який мав статус імператорського та славився і якістю своєї продукції, і оригінальним розписом. Його витвори приймали участь у різних конкурсах та виставках, що проводилися у Західній Європі.


 
Жіночі прикраси кінця ХІХ-поч. ХХ ст. У Кременчуці на вулиці Єкатерининській (зараз – Соборна) працювало жіноче ремісницьке училище, де дівчатка, починаючи з 12-13 років, вчилися плести мереживо, шити одяг. Після закінчення цього училища дівчата отримували дипломи і могли працювати, тому до революції 1917 року у нашому місті існувала велика кількість ательє з пошиву жіночого одягу та майстерень, де виготовляли віяла, гребні та інші прикраси.


 

Історія розвитку медичини у нашому місті. Відомий лікар Овксентій Богаєвський приїхав до Кременчука по запрошенню, очолив лікарню, яка зараз носить його ім'я. На початку ХХ ст. він проводив складні операції: на очах і вперше – по резекції (видалення частини) шлунку. Згодом йому присвоїли вчений ступінь доктора медичних наук, хоча він не захищав дисертації. Також він очолював фельдшерські курси у Кременчуці.


Музична історія Кременчука


 

На фото Джузеппе Сарті – відомий італійський композитор і музикант, його запросив до Кременчука князь Потьомкін. Сарті повинен був організувати оркестр, який мав зустрічати Катерину ІІ, що відвідувала наше місто. Пізніше він залишився тут жити і створив перший в Російській імперії навчальний заклад – Кременчуцьку консерваторію, яка знаходилася на місці сучасної музичної школи.


 
Прокіп Сапсай організував хорову капелу у Кременчуці, яка з часом отримала статус народної і почала називатися народною капелою ім. Лисенка.


 

Дмитро Тьомкін народився у Кременчуці, після революції емігрував до США і почав працювати у Голлівуді. Він писав музику для голлівудських фільмів і став володарем чотирьох Оскарів.


ТЪ розповів не про всі експонати, які представлені у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Тож у вас є можливість побачити їх на власні очі. Музей працює з 9.00 до 16.30, вихідний – середа.

Автор: Катерина Турубара Фото: Артем Коваленко
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх