«Розділяйте біль дитини» — практикуюча психологиня Олена Сьора розповіла, як допомогти дитині пережити втрату близького

— Як говорити з дітьми про війну та як підтримати їх емоційний стан? Як сказати дитині, що в родині хтось загинув?

— Дитина через брак життєвого досвіду мало що може розуміти, але вона відчуває, що з дорослими щось не так. Якщо дорослі не говорять дитині, що трапилося, то вона буде дуже тривожитися. Тому краще все-таки поговорити про те, що в країні йде війна, гинуть люди. Але подробиці говорити не треба, тому що діти можуть дуже важко переживати це.

Стосовно смерті близької людини, тут теж треба бути чесним з дитиною, тому що вона все одно відчує, що відбувається щось погане. Вона бачить реакцію дорослих людей, які говорять: «Ні, все нормально», але вони чомусь засмучені. Тоді дитина все одно дізнається цю новину, але втрачає довіру до дорослої людини. Тому дуже важливо, якщо сталося горе в родині, треба поговорити з дитиною десь на одинці й сказати про те, що є новина, яка дуже засмутить. Можна сказати, наприклад, твій дідусь потрапив під обстріл і більше не дихає, він не може говорити, не може їсти і не може бути поряд з тобою. Якщо дитина каже про те, що їй дуже сумно, треба поговорити з нею про відчуття і сказати, що ви теж відчуваєте смуток.

Можна залучити дитину до ритуалів переживання втрати. Ступінь залучення може бути різним, залежно від віку та обставин. Якщо дитина боїться прощатися із близькою людиною, не потрібно її силувати.

Дозвольте дитині проявити смуток, адже це — прояв любові до того, хто пішов. Підтримуйте — словами, обіймами, лагідним поглядом, та розділяйте її біль.

Коли вона буде готова, допоможіть повернутися до звичного ритму життя.

Бережіть спогади про померлу людину. Можете разом створити «книгу спогадів» із фотографіями, листами та малюнками. Спогади про померлу людину — це також гарна нагода замислитися над сенсом життя та нашими цінностями.

Повідомте школу, друзів дитини, щоб її могли підтримати. Добре, якщо хтось із них візьме на себе ті ролі і завдання, які померла людина виконувала у житті дитини.

Утім, якщо бачите, що дитина довго перебуває у стресі через втрату, якщо в неї є порушення поведінки і функціонування, потрібно звертатися по фахову психотерапевтичну та соціальну допомогу. Тут важливо діяти вчасно.

І чи не найважливіше — потурбуйтеся про себе, щоб мати сили турбуватися про дитину.

— Як дорослим впоратися з втратою близьких, як пережити горе? Чи треба відволікатися якось, чи є якісь дієві поради?

— Горювання проходить певні стадії. Перше — це може бути стадія неприйняття того, що відбувається і заперечення цього. В цей час людина дуже в важкому стані, вона навіть не може піклуватися про себе. В цей час дуже важливо бути поряд. Просто говорити про те, що я тут, якщо тобі треба допомога, я завжди поможу. Навіть нагадати людині, що треба поїсти. Таке теж буває.

Потім може наступити стадія агресії, коли в людини є претензії до Бога. Чому так сталося, як ти міг допустити? Або стадія провини, коли людина каже: «Якби я зробив так, то цього б не сталося». Тут також треба бути рядом з людиною, піклуватися про неї, тому що їй дуже важко, і вона переживає ці стадії дуже важко.

Наступна стадія — депресія, коли людині взагалі нічого не хочеться. Це важка стадія, коли можливо, потрібна буде медикаментозна допомога.

І тільки після цього наступає стадія прийняття, коли людина вже відроджується після такого горювання важкого і починає життя заново, але без близької людини.

— Чи може сама впоратися з горем, коли нікого більше немає поруч?

— Знаєте, ми соціальні люди. В такому стані людині дуже важко знаходитись самій. Тому, як то кажуть, і в горі, і в радості, все-таки в людини повинний бути хтось, на кого можна спертися. Якщо людина зовсім одна, вона може звернутися до яких громадських організацій, щоб її підтримали. Дуже важливо шукати людей, які зможуть бути поряд, які будуть відволікати від її горя. Можливо, пізніше ще й займеться якоюсь діяльністю, яка теж допоможе опанувати себе після горювання.