Лагідна українізація: що таке п'єц

Що таке «п'єц»: значення слова, яке знають не всі українці

Згідно зі «Словником української мови» у 20 томах, «п’єц» визначається як піч — споруда для опалення приміщення або приготування їжі.

Етимологія слова вказує на його західне походження: воно запозичене з польської мови (piec), де має аналогічне значення. У міському просторі міста Лева «п’єцом» найчастіше називали велику кахляну пічку, призначену саме для опалення кімнат. Такі автентичні печі досі збереглися у багатьох старовинних будинках історичного центру Львова.

«Забула запалити п’єц» — означає, що господиня забула розтопити піч.

«Дати на п’єц» — означає сильно побити когось. Цей образ походить із банної культури, де на розпечену кам’янку (п’єц) різко хлюпають воду для утворення пари.

«Тримайся п’єцу» — це побажання бути сильним, стійким, або ж діяти по совісті.

Як правильно українською — верба чи іва?

Якщо звернутися до словників, особливо ботанічних, то стає зрозуміло, що літературною назвою цієї рослини є верба. Це підтверджується і фольклором — у багатьох піснях, прислів’ях та приказках використовується саме слово «верба».

Але у Словнику української мови Бориса Грінченка, який був виданий на початку XX століття, можна знайти слова «ива» та «ивина», які мають те саме значення, що й верба. Крім того, слово «ива» присутнє і в сучасних переліках українських слів на літеру «и».

Що таке «окань»?   

Ще одне чудове, майже забуте українське слово.

Банькатий, лупатий, окатий, волоокий — той, хто має великі очі. І всю цю красу можна назвати одним словом — окань.