Рубрика: Інтерв'ю

 Їхня самовідданість є зразком мужності, честі та любові до країни, яка надихатиме наступні покоління

Трансплантологія від А до Я: про міфи, «чорну трансплантологію», «продаж нирки» та «пересадку голови»

Рік і місяць цивільна полонена з Торезу провела в російських катівнях, але не зламалася

 «Кожен удар по російській армії в Україні — це крок до звільнення Білорусі», — переконана Олена Жаркевіч, активістка білоруського демократичного руху, яка після жорстоких переслідувань режимом Лукашенка знайшла прихисток в Україні

На війні трапляються різні історії. Серед них чимало тих, що здаються неймовірними, коли людина виживає там, де шансів майже не було. Одну з них розповів Назар Іноятов

«Я рвався в бій і не думав про страх. Мабуть, тому отримав позивний «Псих», — Андрій Клімов

 Волонтерська команда вже доставила військовим 15 автівок

Житель Кременчука Юрій Непорада став ветераном російсько-української війни у 29 років. На передовій чоловік отримав важке поранення — внаслідок бойових дій втратив ногу. 

Через відсутність виплат змушений жити на допомогу побратимів й мамину пенсію

Друге інтерв’ю з ветераном військової розвідки через 8 років після першого, коли він воював у складі підрозділу ГУР Міноборони

Історії сімей ветеранів — це не лише розповіді про мужність тих, хто стояв на передовій, але й про героїзм їхніх близьких, які залишалися в тилу, підтримували, допомагали і разом долали найважчі випробування. Андрій Бурдяєв — доброволець, що пережив холод і безперервні бої під Соледаром, знайшов підтримку в рідному комбінаті, земляках-волонтерах та своїй дружині Ользі й колективі її школи. Детально у матеріалі «Фокус»

Переселенка з Бахмута Ольга Богданова намагається не думати про минуле, адже ці думки завжди викликають сум й тугу за життям, якого більше немає. За натурою оптимістка, жінка любить, щоб на серці «співали пташки», адже гарний настрій допомагає жити й рухатися вперед

Війна в Україні змусила багатьох людей по всьому світу задуматися про те, як вони можуть допомогти українцям. Житель Чехії 53-річний Даліміл Пєша теж не залишився осторонь й активно підтримує нашу державу

«У нас немає часу на відкладання своїх мрій», — впевнена жінка

Підбиваючи підсумки 2024 року, 41-річна переселенка з Донеччини Юлія Павлишина визнає, що він був успішним. Попри війну, її бізнес має гарні показники, тому у 2025-му році планує збільшувати оберти й нарощувати обсяг готової продукції

«Жити хочу у Кременчуці, відпочивати — в деокупованому Криму»

 Як розповісти світові про Україну, коли її досі сприймають крізь стереотипи? Режисерка Жанна Озірна використовує кіно як інструмент культурної дипломатії, щоб заявити про нашу унікальність і зайняти гідне місце на світовій мапі

 Історії людей, які вимушено залишили свої домівки, зазвичай мають трагічний компонент. Оксана Гриниченко, переселенка з Луганщини, розвінчує цей стереотип. Жінка каже, головне — це ставлення до ситуації й бажання робити життя яскравим. Переїхавши у Кременчук, вона перегорнула нову сторінку свого життя й наповнила його цікавими експериментами

Війна залишає після себе не лише зруйновані міста, а й глибокі рани в душах і тілах тих, хто стояв на передовій. Протягом 2024 року «Кременчуцький Телеграф» спілкувався з важкопораненими ветеранами, й розповідав історії тих, хто віддав своє здоров’я, захищаючи свободу й незалежність України. Кожне інтерв’ю — це історія незламності, сили духу та боротьби за життя

Третій рік поспіль група кременчуцьких жінок, які називають себе «Ранніми пташками», збираються на березі Дніпра