Форс-мажор і санкційні застереження: як прописати, щоб діяло

Форс-мажорні застереження є важливим елементом будь-якого договору, але на практиці вони часто виявляються непрацюючими, бо були написані без консультацій з юридичною фірмою jvs.law. Внаслідок цього навіть за очевидної форс-мажорної обставини не може довести суду чи контрагенту, що мала законну підставу для неналежного виконання зобов’язання. Особливо це актуально для договірних відносин за участю українських підприємств, які одночасно стикаються з військовими ризиками та санкційними обмеженнями.

Чому нечіткі формулювання форс-мажору роблять застереження непрацюючим

Типова помилка — посилання на «інші події, що не залежать від сторін», без опису, які саме події можуть вважатися форс-мажорними. Такі фрази не дають суду можливості оцінити настання обставини та її зв’язок із виконанням договору.

Ще одна проблема — відсутність згадки про причинно-наслідковий зв’язок. Навіть якщо форс-мажорна подія сталася, сторона повинна довести, що саме вона унеможливила виконання конкретного зобов’язання. Якщо зв’язку немає, суд може відмовити у звільненні від відповідальності.

Як конкретизація подій і процедур повідомлення підвищує захищеність сторін

Форс-мажорні положення завжди містять детальну конкретизацію. Зазвичай у договір включають:

• перелік подій: війна, блокада, страйк, пожежа, стихійне лихо, санкції, дії органів влади;
• опис наслідку: тимчасова неможливість виконання або відстрочення зобов’язань;
• строк повідомлення: наприклад, «не пізніше 5 днів від настання події»;
• порядок підтвердження: сертифікат від ТПП України або інші відповідні докази;
• обов’язок мінімізувати наслідки та вчинити розумні дії для відновлення виконання.

Такі умови дозволяють сторонам уникнути спорів про те, чи існувала можливість продовжити дію договору та чи вчасно було повідомлено про обставину.

Чому санкційні обмеження потрібно прописувати окремо та передбачати порядок дій

Санкції — це не звичайний форс-мажор. Їх наслідок може полягати не у тимчасовій неможливості, а у забороні виконання договору. Тому вкладання санкційних положень у стандартне форс-мажорне застереження створює ризик, що суд не визнає їх належною підставою для звільнення від відповідальності.

У договорах із міжнародними контрагентами санкційні застереження формулюються окремо. Зазвичай вони включають:

• визначення, що сторона не зобов'язана продовжувати виконання, якщо це суперечить санкційному законодавству;
• право припинити дію договору або зупинити його виконання;
• порядок повідомлення та надання доказів застосування санкцій;
• можливість заміни банків, постачальників, платіжних маршрутів;
• уточнення, що санкції є важливим правовим наслідком, який не потребує підтвердження сертифікатом форс-мажору.

Ці формулювання дозволяють сторонам діяти швидко, уникаючи порушення міжнародного права та ризиків вторинних санкцій.

Які практичні формулювання дозволяють реально застосувати застереження

Щоб застереження діяло на практиці, його формулювання мають бути однозначними. Наприклад:

• «Сторона звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання у випадку настання форс-мажорної обставини, яка безпосередньо унеможливлює виконання відповідного зобов’язання»;
• «Сторона зобов’язана повідомити іншу сторону про подію протягом 5 календарних днів»;
• «Форс-мажор підтверджується сертифікатом ТПП України або іншими документами, що однозначно свідчать про настання події»;
• «У разі застосування санкцій, що унеможливлюють виконання договору, сторона має право припинити його дію або тимчасово зупинити виконання зобов’язань»;
• «Санкції є окремою підставою для зміни або припинення договору та не потребують додаткового підтвердження форс-мажорним документом».

У підсумку ефективне форс-мажорне та санкційне застереження — це чіткість, конкретизація і продуманий порядок дій. Лише такі умови дозволяють сторонам мати реальну можливість зменшити ризики та уникнути відповідальності у випадку настання подій, які неможливо контролювати.