Сьогодні, 10 червня, у стінах Свято-Миколаївського собору Кременчука в останню путь провели померлого військовослужбовця Едуарда Хаака. Народився чоловік 2 лютого 1984 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі №12, освіту здобув у професійно-технічному училищі №19, працював зварювальником на залізниці.
Попрощатися із військовослужбовцем прийшли його рідні, знайомі, друзі — усі, хто знали Едуарда, прийшли віддати йому останню шану та подякувати за захист.
Раїса була знайома з Едуардом близько 10 років. Говорить, чоловік був дуже добрий.
— У нього було дуже хороше відношення і до людей, і до всього завжди. Знаю, що він був на службі поранений, бо і рука, і нога були перев’язані — від осколків, певно. Шкода дуже, що життя його обірвалося, — ділиться жінка.
Прийшла віддати останню шану Едуарду і його далека родичка, Людмила. Жінка розповідає, що із близьких родичів у померлого військового лишився тільки брат — батьки давно померли. Зокрема, без батька Едуард залишився у 15 років.
Старшого брата померлого воїна звати Дмитро. Він говорить: певною мірою замінив молодшому батька.
За словами Дмитра, мобілізували брата цьогоріч у лютому.
Спогади про Едуарда у брата лишилися лише позитивні. Говорить, у дитинстві не дуже товаришували — мали схожі характери, і молодший не хотів підкорятися старшому. Зрозуміли справжню цінність братерства уже коли подорослішали.
За словами військовослужбовця із позивним «Лиман», військовослужбовець мав звання солдат. У військовій частині служив на посаді стрільця — помічника гранатометника.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Едуарда Хаака на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовця.
