Сьогодні, 4 березня, у Свято-Миколаївському соборі у Кременчуці в останню путь провели полеглого на війні захисника Дмитра Прокопенка. Народився чоловік 9 вересня 1987 року у Кременчуці, навчався у гімназії №22, освіту здобув у професійно-технічному училищі №26.
Попрощатися із захисником прийшли найрідніші — рідні та знайомі. Усі, хто знали Дмитра, прийшли віддати йому останню шану та подякувати за службу й за захист.
Як чуйну людину і гарного батька пригадує Дмитра його тесть, Сергій.
— Він пішов захищати нашу країну і загинув під час виконання бойового завдання. Спочатку його мобілізували, потім пройшов навчання у Франції, а далі вже відправився на фронт. Зі служби телефонував дочці більше, вона з ним спілкувалася. Востаннє подзвонив, сказав, що буде бойовий вихід, телефони з собою не братимуть. 17 лютого ротація в них мала бути. Але у цей день нам прийшла звістка, що він вважається зниклим безвісти, а вже наступного дня подзвонив його ротний і сказав, що Дмитро разом із хлопцями не вийшли — потрапили під обстріл, — ділиться Сергій.
Лише хороші слова про Дмитра знайшлися й у його мачухи, Ольги.
— Дмитро був чесною, сміливою, відповідальною людиною. Сам пішов служити, не відмовлявся від цього. І був дуже задоволений тим, що пішов служити. Він пройшов навчання у Франції — йому там теж дуже сподобалось. За цей час у нього уже багато друзів-військових з’явилося — і тут, і у Франції. Він залишиться у нашій пам’яті назавжди як гарний син, хороший чоловік, люблячий батько та вірний захисник нашої країни! — каже Ольга.
До лав Збройних сил України Дмитра мобілізували 6 листопада 2024 року Новомосковським районним ТЦК та СП на Дніпропетровщині, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.
— Служив навідником десантно-штурмового відділення. Загинув 12 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Черкаська Конопелька Суджанського району на Курщині. Світла пам’ять полеглому воїну! — додає Любов Телятник.
У полеглого воїна лишилися батьки. Дружина Дмитра також військовослужбовиця — служить у бойовій бригаді. Разом виховували спільну доньку та доньку дружини від першого шлюбу.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Дмитра Прокопенка на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
