19 лютого у Кременчуці попрощались з 37-річним військовослужбовцем Павлом Удовицьким. Воїн був солдатом. 

За словами військового з позивним «Лиман», Павло мав посаду гранатометника. Загинув чоловік 6 лютого біля міста Часів Яр у Донецькій області. 

 

Павло закінчив 11 класів у гімназії №16, розповідає колишній директор Олексі Довбня. Чоловік додає, що Павла мобілізували торік у листопаді.

— Він жив біля школи, в приватному секторі. Бабуся Алла, мама Іра. В основному вихованням займалася бабуся Алла. Жили дуже бідно, дуже-дуже бідно. Жили на пенсію бабусі. Душею був хорошою людиною, розумним був, — каже Довбня. 

Перша вчителька Павла Світлана Тимошенко пам’ятає «його щиру посмішку, любов до людей». 

 

— Чомусь пам’ятаю його в першому класі, коли він прийшов з величезним букетом, з айстрами, які росли у нього вдома. З таким достоїнством він його вручив, в нього було стільки щастя і радості. І знаєте, ще бабуся, мабуть, пакувала в ту газетку, як раніше. Але це так було достойно. Я не пам’ятаю конфліктів, які були між дітьми в його вік. Він міг комунікувати з усіма, — розповідає Світлана.

До мобілізації Павло працював в одному з магазинів, який продає техніку. Попрощатись з загиблим солдатом прийшло багато його клієнтів.

— Дуже гарна людина, весельчак, завжди був радісний, завжди посміхався. Був патріотом, патріотом і загинув. Найкраща людина, яку я знав, — розповідає його колега Славік. 

У Павла залишилась дружина. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *