Сьогодні, 17 жовтня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого захисника, військовослужбовця 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» Сергія Поповича.

Провести в останню путь полеглого захисника зібралися рідні та друзі, знайомі сім’ї, приїхали бойові побратими.

— Говорити про Сергія можна багато, і лише хороше. Але це така втрата, що дуже складно зібратися з думками, — говорить нам неофіційно зі сльозами на очах один із побратимів загиблого.

 

Нам вдалося поговорити із військовослужбовцем із позивним «Комісар» — командиром роти, де Сергій служив. Говорить, раніше приїздили із фронту сюди разом прощатися із полеглими побратимами. А тепер от проводжає в останню путь і Сергія…

— Ми з ним разом починали служити ще тут, у Кременчуці. У перші дні повномасштабної війни приєдналися до лав військової частини Національної гвардії. Виконували поставлені завдання і в місті, і в районі. Виїжджали також і в Донецьку область, виконували завдання там на блокпостах.

У Кременчуці і «Комісар», і Сергій прослужили трохи більше року — у червні 2023 року їх обох перевели до складу 13-ї бригади НГУ «Хартія». Пройшли навчання за кордоном, а потім у березні 2024 року їх відправили на бойові позиції — спочатку на Донеччину, згодом на Луганщину, у напрямку Кремінної.

 

На сході Сергій прослужив недовго, продовжує «Комісар». У середині травня їх перекинули на Харківщину. Під час служби Сергій виконував обов’язки механіка-водія БТР.

— Він був таким військовослужбовцем, солдатом, про якого кожен командир може тільки мріяти. Ми з ним службу починали разом, тож Сергій був для мене одним із найрідніших. Він завжди був веселий, життєрадісний. Ми й поза службою проводили час разом, їздили на вихідні та на відпочинок, — ділиться «Комісар».

Розповів військовий і про загибель свого товариша. Останній бій Сергій прийняв 12 жовтня 2024 року на Харківщині.

— Сталося це під час виконання бойового завдання. Їхав на машині — і в неї влучив ворожий FPV-дрон. Загинув тоді лише Сергій, інші хлопці з екіпажу обійшлися пораненнями.

 

«Комісар» додає: така загибель товариша стала для них не лише тяжкою втратою, але ще й несподіваною. Позиції на той час у хлопців були умовно безпечними і, здавалося, ніякої загрози не варто було й очікувати. Але вийшло інакше…

Залишилися у Сергія мати, дружина та двоє дітей.

Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Сергія Поповича у селі Зибкове на Кіровоградщині.

Фото: Артем Коваленко

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.

Відео: Артем Коваленко

У фокусі — кримінал, освіта, аналітика. Філологиня за освітою, ціную точність слова й контекст. Об’єктивність...

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *