«Любив твори Шевченка та захоплювався історією України»: у Києві поховають воїна Антона Зайця

Завтра, 27 березня,  у Києві попрощаються з воїном Антоном Зайцем «Чехом». Церемонія прощання пройде об 11.00 від Михайлівського собору. Загинув військовий 18 березня при захисті Донеччині у Бахмуті.

Народився Антон Павлович Заєць 19 грудня 1989 року у Знам'янці Кіровоградської області. Після закінчення місцевої школи №2, здобув вищу освіту у Дніпрі. На третьому курсі пішов на військову кафедру та захопився військовою справою, з початком російсько-української війни став на захист України.

Працював у Дніпрі на «Южмаш» за отриманою освітою «Метролог», згодом переїхав до Києва де далі займався цією професією, дуже любив вимірювальні прилади, ремонтував техніку.

- У дитинстві Антон займався ліпкою з пластиліну та був учасником для обдарованих дітей поїздкою в «Артек». Одна з колекцій, що збереглась «Кобзар» Шевченка. Дуже любив точні науки, був дуже чесною людиною, був дуже справедливим та правдоборцем.

Завжди наполягав на тому, щоб все було чесно, на будь-яких змаганнях чи конкурсах. Тому коли почалася російська агресія - пішов на захист держави, незважаючи на те, що навколо нього багато хто його відмовляв. Але це й був Антон, патріот зі своєю власною думкою, завжди самостійно приймав складні рішення та ніс відповідальність за них.

У цивільному житті це була дуже добра людина, весела та життєрадісна, дуже любив твори Шевченка та взагалі все українське, захоплювався історією України, її письменниками, її культурою, - розповів брат Сергій Заєць.

Антон захищав країну на Донеччині, навчав молоде покоління військовій справі.

З початком повномасштабного наступу російської федерації знову став на захист України. Боронив незалежність на Донеччині, згодом гнали російські війська з Херсона.

- Місцеве населення зустрічало їх на колінах зі словами подяки за звільнення, - додав Сергій.

Зустрічали воїнів не лише обійми українців, які пережили окупацію, а й розбити та знищені міста від російських обстрілів.

Антон Заєць нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня, срібним хрестом, знаком пошани, за оборону Зайцевого, за зразкову службу, медалями Ветеран війни та учасника АТО, а також за волонтерську діяльність. Рідні та друзі ініціюють присвоєння Антону звання Героя України посмертно.

В Антона залишилася маленька донечка та кохана дружина Анна.