БлогЪ. Безпека і безпечність Або пустіть мене до школи

10.02.2018, 09:02 Просмотров: 10 420 Комментариев: 7

Алла Заможська, мати школярки

Я мама маленької дівчинки, яка ходить до школи. Минулого року ми пішли до першого класу, і я зіштовхнулася з тим, що батьків не пускають до школи. Почалось все безневинно: ви повинні чекати вчителя на вулиці. Єдиною проблемою було те, що вчитель приходив на 15 хвилин пізніше, ніж я повинна була бути на роботі. Тому цей варіант мені не підходив, бо за здорового глузду я в жодному разі не залишу свою дитину на вулиці перед школою, хоча б з питань безпеки. Школи того року мотивували це наказом МОН № 2 від 06.01.2015р. «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах».


На жаль, у цьому випадку відбувалась підміна понять, адже цей наказ не забороняв батькам заходити до школи. Більш того рекомендував:


«Посилити охорону навчальних закладів, особливо в регіонах з підвищеним ризиком екстремістських та терористичних проявів, за сприяння батьківської спільноти, громадськості, волонтерів».


Коли я почала цікавитись цим питанням більш детально, виявилось, що по всій країні йде наступ на те, щоб батькам повністю заборонити доступ до шкіл. До яких лише методів не вдавались школи і які лише аргументи не наводили за обмеження доступу! У цьому дописі я зібрала найпоширеніші та спробую їх розвінчати.


Аргумент перший: А ви знаєте, що в країні війна, і у нас може статися Беслан?

Чи знаю я, що в Україні війна? Так, ми з партнером створили благодійну організацію заради допомоги воїнам АТО. Я з 2014 року займаюсь допомогою воїнам, які боронять нашу землю на сході. І про Беслан теж чула. (Хто не пам’ятає, що таке Беслан, нагадаю: 1 вересня 2004 року була захоплена школа з 1100 заручниками, більша частина яких були діти, також батьки та вчителі. Загинуло 334 людини, більшість з яких діти). Але я б була дуже обережною з оцінкою бесланської трагедії, оскільки діти загинули не від рук терористів, а через дії російського спецназу. Більше того, тема Беслану й до сьогодні в Росії не закрита, і п’ятеро матерів, чиї діти загинули під час штурму спецпризначенців, у 2016 році отримали виправні роботи та штрафи за акцію протесту проти офіційної думки уряду. Докази того, що обстріл школи почався саме з боку російських спецпризначенців вже давно є, але вперто не визнаються російським урядом.


Щодо наших шкіл, то я відповідально заявляю, що кожна (без винятку) школа може бути захоплена терористами. І першим смертником буде отой дядько чи тітонька, яка сидить біля входу і закриває школу перед батьками. Бо жодна школа не готова до заходів з терористичної безпеки. Я не чула, що школи активно проводять хвилинки тривоги, запрошують волонтерів та солдат для лекцій і проведення евакуації дітей зі шкіл у випадку загрози. Більше того, процент вчителів, які пройшли курси з долікарняної допомоги, дуже малий. Тому говорити про те, що закриті двері – це заходи безпеки - дуже передчасно.


Аргумент другий. «А я от знаю випадок у нашому місті, де зайшов дядько в школу і хотів зґвалтувати дівчину в туалеті, і якби не прибиральниця, яка злякала – це сталось би...».

Як же я здивувалася, коли дізналася, що цю казку розповідають у різних школах різних міст України, без варіацій. Таке враження, що в міфічного дядька гастрольний тур по країні, і він ще жодного разу не був спійманий. Навіть у поліцію ніхто не написав заяву, але дядько вперто гастролює роками! Я навіть не хочу робити висновків з цієї історії. Бо її, найімовірніше за все, ніколи не було в реальному житті. Або, зважаючи на кількість міст, у яких «була» ця історія - у нас неймовірна кількість збоченців. І це вже питання до поліції.


Аргумент третій. Дитину можна вкрасти.

Минулого року країну облетіла історія про спробу викрадення дитини на уроці фізкультури невідомими. Ця історія моя улюблена. На УРОЦІ фізкультури (я спеціально виділяю слово урок) хотіли вкрасти дитину. Аргумент вчителя – вона відвернулась. Мені просто цікаво: куди й навіщо відвернулась учитель настільки, що викрадачі з машиною під’їхали до дівчат, і вже їх відводили до машини? Чим взагалі займаються на уроках фізкультури вчителі й діти? Варіант відповіді був, що діти вже здали норматив, і тому були в сторінці. Скажіть мені, будь-ласка, хтось бачив стадіон у школі який не проглядається від краю до краю? Але ця ситуація дуже показова, бо з неї випливає четвертий аргумент.


Аргумент четвертий. А от у Америці, Франції, Англії і т.д. батьки до школи не ходять.

Ви серйозно? Ви, коли туди їздили (це відноситься до Міністрів та керівників різноманітних департаментів) – нічого не помітили незвичного? Я зараз поясню: там закриті території шкіл. Тобто НІКОЛИ на стадіон там не заїде машина, щоб у якоїсь роззяви вкрасти на уроці дитину. Так, там школи закриті, але там до цього йшли не один рік. В Америці, наприклад, є шкільний автобус або дітей підвозять батьки до порогу школи. І вони не чекають вчителя пів години під школою, а вчитель їх зустрічає на порозі. Та й перед вступом до школи батькам проведуть таку екскурсію, що у нас її треба випрошувати, і то директори всіма силами ховатимуть усе, що можна (я не пишу про всіх, але таких більшість, інших одиниці). Щодо Франції, то там чергові класи починають роботу з 6:30 ранку: тобто діти не на вулиці чекають вчителя, а вчитель чекає на них. І найголовніше – там (в усіх без винятку) перерви на свіжому повітрі. У нас це виглядає так: школу на ключ, на перерві не бігати, не стрибати, не говорити голосно, і на вулицю не можна. Чому? Бо там вкрадуть!


Але метод закритої школи тягне за собою ще одну річ – щоденне спілкування вчителя з батьками.

Тобто є така чарівна штука, як інтернет та пошта чи особиста сторінка учня в школі, доступ до якої мають лише батьки, дитина та вчитель. От там вони спілкуються – оцінки, зауваження, поради. Кожного дня, тижня – у кого які правила. І жоден учитель не питає: а хто це буде робити?


Я готова не ходити до школи, вірніше ходити пару разів на рік, лише за умови, що я буду впевнена в абсолютній безпеці своєї дитини. Безпека – це настільки широко, що навіть не зможу все перерахувати. І відсутність портфеля в першому та початкових класах вагою більше п’яти кілограмів – це теж безпека моєї дитини. Бо від цього залежить її здоров’я. А я змушена тягати той портфель, бо мені шкода мою доньку.


Аргумент п’ятий. Чого ви туди йдете? Ми все передбачили.

Усі пам’ятають страшну трагедію в Одесі де палав порівняно новий табір. Так от, я думаю, що не відкрию вам таємницю, що завтра може запалати будь-яка школа. У нашому місті 85% шкіл не готові при пожежі себе врятувати. Це не мої слова – це показала перевірка.



Але, найгірше те, що школи приймають до початку навчального року і пишуть – все добре. Я не ходила з перевіркою вогнегасників чи справності електричної проводки і не знаю, як швидко відкриються запасні виходи шкіл. Але я за півтора року навчання в своїй школі не чула, щоб дітей вчили, як поводити себе при пожежі чи іншій непередбачуваній ситуації (не кажучи вже про повітряну тривогу). Для порівняння: у Америці заходам безпеки присвячують дуже багато часу. І завжди (не один раз на рік, а досить багато разів) відпрацьовують дії на випадок небезпеки. Звучить сигнал тривоги - і діти вибігають на вулицю. Вони відпрацьовують це до автоматизму, бо життя дитини над усе.


А ми безпечні. У нас війна, але ми не проводимо жодних заходів щодо вивчення дій при небезпеці. Ще питання - виклик швидкої при травмі. До яких лише дій не вдаються, щоб нічого не стало відомо. Викликати швидку – то вже остання справа, коли мама з татом трапляються занадто вперті. Мені як матері ніколи не зрозуміти, чому?.. Найгірше, що може бути для вчителя - це догана. Але життя і здоров’я ввіреної Вам моєї дитини важливіше в сто разів.


Аргумент шостий, сьомий інші… Я їх зберу до купи. Всі одразу 

Найфеєричніший аргументом про недопуск батьків прозвучав із вуст однієї директорки – батько приніс марихуану. На питання, а звідки ви знаєте що то марихуана? Директорка, не соромлячись, відповіла: географ понюхав! У мене мільйон питань до географа, але я їх залишу при собі… Звичайно жодної заяви до поліції не зроблено, невідомо куди подівся і пакетик з травкою. Директорка працює й надалі, батьки періодично воюють з нею за право пройти до дитини в клас. У тій же школі директорка вигадала акредитацію для журналістів, перевірку сумок батьків, відсутність жувальної гумки (у батьків) і діловий стиль одягу (у тих же батьків).


Ще один із аргументів – санітарні норми… клас має провітрюватися 15 хвилин до початку навчань. А нічого, що він має провітрюватися і після початку навчань, на кожній перерві? А в деяких школах на перерві діти не виходять з класу. Зараз шириться нова феєрична річ (із останнього) - епідемія кору, якої немає.


В Івано-Франківську батьків не пускають до школи, бо у нас війна, яка плавно переросла у кір. Я не буду давати оцінку «епідемії», бо вона не оголошена. А війна у нас уже чотири роки…


Ще один аргумент: а у Васі, Петі, Марічки батьки (це мені взагалі цікаво, чому саме батьки) вкрали телефон! Так, до однієї з наших шкіл преспокійно зайшов дядько в роздягальню, де діти залишали свої речі перед уроком фізкультури, і вкрав п’ять телефонів. Його не помітив ніхто, включно з прибиральницями. При цьому нишпорив він у дівчачій роздягальні. І явно не одну хвилину.


Ще в одній школі вкрали телефон: батьки просто купили його за суму, яка викликає заздрощі у багатьох. Діти навіть побилися об заклад, коли вкрадуть. Вкрали за два дні… Замість того, щоб викликати поліцію, не знайшли нічого кращого, як самим дивитися у портфелі учнів. Вони навіть не замислюються над тим, що порушують права учнів!


Я просто хочу донести до директорів шкіл та до міністерства, що відкритість школи – це прерогатива. Ви повинні заслужити нашу довіру, довіру батьків. А її на жаль, в мене особисто немає. Вони бояться батьків на уроках, бо нам цікаво! Цікаво не тому, що робити нічого, а тому, що за рік навчання з англійської діти навіть алфавіту не вивчили. Бо в школі звикли до репетиторів – не треба напружуватися, щоб навчити. Вони не хочуть щоб ми бачили, як тече бачок унітазу в шкільному туалеті, відсутність дверцят у кабінках… Не хочуть щоб ми побачили їхні їдальні, де не завжди приємно їсти.


Але знаю точно, що відповідно до закону про освіту я є учасником навчального процесу. А ще я його замовник. І мені просто хочеться побачити: а що ж там з тим процесом і куди він приведе мою дитину? Саме тому батьки змушені викликати поліцію, коли не пускають до школи і складати протоколи. Бо у нас в місті створили муніципальну поліцію (я вже мовчу, що поліцією вона не може називатися), функцією якої є нікого з батьків не пускати до школи (не мої слова – це з інтерв’ю пана очільника даної структури). Єдиним рішенням тоді є виклик справжньої поліції і подача документів до суду.


Школи , які так бояться за безпеку, повинні думати, як забезпечити режим доступу до дитини батькам. Бо весь маразм ситуації полягає в тому, що після 13:00 до школи МОЖНА! Напевне, в той час маніяки сплять. А поки що кожного ранку я бачу, як батьки першокласників моєї школи заглядають у вікна свого класу… Бо їм до школи зась, заважають!


Автор: ТелеграфЪ

Комментарии: 7

67
12 февраля 2018 09:40

Обыкновенная кокретная типичная начальная (1-4 класс ) немецкая школа, г. Дюссельдорф:
там закриті території шкіл. Тобто НІКОЛИ на стадіон там не заїде машина, щоб у якоїсь роззяви вкрасти на уроці дитину.
Она не закрыта, много закоулков, детская игровая площадка находится даже немного в стороне;

є шкільний автобус або дітей підвозять батьки до порогу школи. І вони не чекають вчителя пів години під школою, а вчитель їх зустрічає на порозі.
Нет школьного автобуса (не положен для школ в черте города для неинвалидов). Родители подвозят или приводят к территории школы. Учитель не встречает. Все стоят и ждут на улице, самостоятельный вход в учебные корпуса без учителя запрещен. Учителя выходят к детям на улице за 3-5 минут до начала уроков и ведут их по классам.

Та й перед вступом до школи батькам проведуть таку екскурсію
Был просто рассказ секретаря, что есть бассейн, спортзал, классы, игровая площадка. Без особых подробностей.

там чергові класи починають роботу з 6:30 ранку
Понимаю, что во Франции. В нашей школе такого нет. И даже не слышал, где у нас такое есть.



Очень жаль, что система не дает по пунктам ответить дальше. Пишет, что комментарий длинный. Может на этой неделе сниму школу на камеру и выложу на ютуб.


+2
67
12 февраля 2018 11:43

є така чарівна штука, як інтернет та пошта чи особиста сторінка учня в школі, доступ до якої мають лише батьки, дитина та вчитель. От там вони спілкуються – оцінки, зауваження, поради.
И близко нет ничего подобного.
Нет родительских собраний, нет классных и школьных комитетов, нет дневников. Все встречи для разговора с учителем нужно назначать заранее, назначать дату. Исключительно в рабочее время учителя, то есть в первой половине дня.



Портфель моего ребенка (1-й класс) весит примерно 4 кг
Тренировок по эвакуации и прочему пока еще не было ни разу.

не треба напружуватися, щоб навчити.
Это главный лозунг немецкой школы - у ребенка должно быть детство. Если ему дано - пусть учится, если не дано - пусть не учится. Ребенку нельзя делать замечания, бить по попе (могут родителя оштрафовать или даже посадить), заставлять учиться. Ребенок имеет право жаловаться на родителей в Югендамт и не их "собачье дело" (родителей), что выростет из ребенка ).


+3
732
12 февраля 2018 12:19

Аргумент перший:....

...
Аргумент шостий, сьомий інші…

Все эти запреты возникают только по одной причине: родители терпилы и им начихать на своих детей

Когда еще не было никакой войны и внедрялась система "батьки - найголовніші вороги", помнится, среди родителей в коридорах и вне школы были громкие возмущения "Да я..., да мы..., да мы их всем покажем, да мы их порвем..." А как собрание школьное началось, так из всей школы только я, да одна мама вопросы задавали и дискутировали. Остальные язычки свои в попах узелком завязали. "Мужики" , блин, или по-другому:

На словах умом ты блещешь, а на деле я*ца (шарики в в штанишках) чешешь.

Вот с тех пор интересы классов и школы мне мало интересны. Меня волнуют только два человечка - мои дети. Ведь в любом случае поддержки не дождешься.

 

 

 

 

 


0
1 123
12 февраля 2018 22:10

Hranovskyi Oleksandr - від порогу моєї школи до проїзджої частини дороги аж ДВА метри. Щодо заходів безпеки - у нас війна. Школи мають проблеми з пожежною безпекою. І уже ці два факти - це той фактор ,за якого діти повинні знати як рятуватися. До автоматизму. Щодо портфелів в Німеччині. Пішла читати що саме носять діти з школи і до школи в тому портфелі. Далі-ви хочете сказати що в Німеччині ви навіть не знаєте що є електронні щоденники і спілкуєтесь з вчителем лише раз на рік :))) Не вірю. 

 


0
1
13 февраля 2018 13:12

От коли до таких шкіл перестануть пускати і дітей, от тоді буде зовсім чудово!   laughing Не подобається конюшня - організуйте навчання для своїх дітей по-іншому. 


0
67
16 февраля 2018 17:17

Цитата: Alla

1. від порогу моєї школи до проїзджої частини дороги аж ДВА метри. Щодо заходів безпеки - у нас війна. Школи мають проблеми з пожежною безпекою. І уже ці два факти - це той фактор ,за якого діти повинні знати як рятуватися. До автоматизму.
2. Щодо портфелів в Німеччині. Пішла читати що саме носять діти з школи і до школи в тому портфелі.
3. Далі-ви хочете сказати що в Німеччині ви навіть не знаєте що є електронні щоденники і спілкуєтесь з вчителем лише раз на рік :))) Не вірю. 


Здравствуйте! Извините, что не ответил сразу, не увидел комментарий.
Я знаю, что на на Украине и частности в Кременчуге гуляет много ложных стереотипов и представлений о "волшебном" Западе и как там офигенно все устроенно. Но тут настоящий капитализм, все дается по минимуму, остальное самостоятельно и пожаловаться некому.



1 - не спорю. Как у нас - написал.
2. Старший ребенок ходит в первый класс. Портфель взвешивал на весах. В портфеле конкретного ребенка конкретной дюссельдорфской начальной школы лежит 7 файлов и папок, тощиной примерно с 3 тетради по 96 листов, с различным количеством листов А4 формата (учебников пока нет), по пачке фломастеров и карандашей, пенал, 2 коробки с едой (в школе не кормят), бутылка воды и по мелочи. По понедельникам и средам еще сумка с вещами для физкультуры.


0
67
16 февраля 2018 17:51

3. Сайт школы
www.ggs-wrangelstrasse.de
Можете сами поискать подобие личного кабинета или другого входа.
По мелочи конечно же можно спросить утром. Например в понедельник был у нас карнавал. И я уточнил, точно ли школа будет закрыта и во вторник.
Но например чтобы нам потом услышать от учителя, что наш ребенок хорошо читает и считает, нам было предложено на выбор 5 дат (все в первой половине рабочего дня) для встречи, мы должны были выбрать 2 удобные и потом в одну из них нам назначили встречу (термИн). И все эта бюрократическая процедура шла через бумаги, которые клали в портфель ребенка. Учитель нам, мы ей. Хотя видим её лично каждое утро учебного дня.
Следующая дата по моему 19 марта.
Дневников нет даже в бумажном виде.


0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх