Українське слово, яке «ламає» перекладачі
Наша мова породжує слова, які дослівно іншими мовами не перекладеш. Українська мова має дивовижну здатність творити слова, які точно й лаконічно передають думку, але водночас майже не піддаються дослівному перекладу. Саме до таких належить дієслово «взорувати» та його пасивна форма «взоруватися» маловживані, але абсолютно природні для нашої мовної системи.
Що означає «взорувати»
За словниковим визначенням, дієслово означає брати когось або щось за взірець, наслідувати, орієнтуватися на певний зразок. Це слово не є діалектним чи штучним просто рідко трапляється в сучасному мовленні.
Як воно утворилося
«Взорувати» класичний приклад відіменного словотвору, одного з найпродуктивніших у нашій мові. Базою став іменник «взірець», до якого додали суфікси -ува та -ти.
За тією ж моделлю утворені десятки звичних нам дієслів:
господарювати
малювати
проєктувати
мандрувати
шпигувати
фарбувати
працювати
відпочивати
Тож хоч слово й здається незвичним, воно повністю відповідає законам українського словотвору.
Мова, що вміє бути точною
«Взорувати» – ще один приклад того, як українська мова здатна передавати складні смисли одним-єдиним словом. І саме в цій лаконічності її сила та унікальність.
Діалектичні слова про осінь в українській мові
Дріма – (Гуцульщина) короткий осінній сон або відпочинок після важкої роботи.
Буркун – (західні діалекти) осінній дощ, дощик.
Купиння – (Полісся) місце з осінньою висохлою травою, стерня.
Мряка – (Закарпатський регіон) туман, легка осіння імла або дрібний дощ.
Капиш – (волинські та поліські діалекти) накопичене листя або скошена трава, які збирають восени.
Шибениця – (із деяких західних областей) сильний осінній вітер, що гне дерева.
Щимарка – (Карпати) осіння низька хмарність, що занурює гори в туман.
Ганджа – (Поділля) дика ягода журавлини або брусниці, що дозріває восени.
Збагачуйте мовлення! Примітивний словниковий запас залишайте в минулому. Дбаючи про чистоту свого мовлення, ви поважаєте не лише себе, а й своїх співрозмовників.
