«Мистецтво вижити»: у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилася виставка Наталії Прус

28.05.2025, 22:00 Переглядів: 1 288

 «І серед мороку війни я досі серце розкриваю,
аби душа моя співала
та радість людям дарувала…»

У стінах Кременчуцького краєзнавчого музею відкрилася перша персональна виставка сучасної художниці, письменниці, волонтерки Наталії Прус — «Жити, незважаючи на біль».

Від фінансів — до пензля

За освітою Наталія — фінансистка, багато років пропрацювала аналітиком. Математичний склад розуму, чіткі формули, звіти — її буденність у минулому. Але ще з дитинства вона мріяла про мистецтво. Мрію, яку довго відкладала на «потім», остаточно пробудила війна.

— Я вивозила людей через фільтраційний табір, побувала в Угорщині... І тоді частина мене, колишньої, померла. Натомість народилась інша — творча, — ділиться Наталія.

 

Творчість як шлях до себе

У квітні 2022 року вона презентувала першу виставку з 95 робіт. Її картини вже побували за кордоном і подорожували музеями по всій Україні. Це — синтез живопису і поезії: кожен твір супроводжується авторськими рядками, які відкривають глибший зміст. За два роки Наталія написала понад 400 віршів і видала кілька збірок.

— Це не просто образ з голови чи емоцій. Це мої пережиті стани, вкладені в полотно і підсилені віршем. Кожна картина — унікальна, — розповідає мисткиня.

На нинішній виставці представлено 60 робіт, створених у сучасних техніках. Наталія зізнається: вона самоучка, не має художньої освіти і навіть не відвідувала курсів. Її творчість — це натхнення, яке приходить згори.

Мистецтво війни і надії

Особливе місце на виставці займають роботи на військову тематику. Художниця використовує предмети, що були частиною війни, — і перетворює їх на символи надії та відродження.

— Зброя може не тільки вбивати. У моїх роботах вона стає матеріалом для мистецтва. Я намагаюся вкладати туди емоції надії. Війна закінчиться. Усе минає. А ці об’єкти залишаться як згадка про біль, який ми вже пережили, — каже Наталія.

Одна з робіт — без підпису. Вона стоїть окремо на мольберті. Глядачам пропонується самостійно відчути її зміст, без підказок — лише в діалозі з власним серцем.

 

«Зброя, що стала полотном»

Виставку відвідав і звернувся з добрими словами до авторки також Володимир Поляков, керівник Музею військової історії. Саме в його музеї вперше були представлені твори Наталії — зокрема, розписані артефакти війни.

— Навіть війна не має права зупиняти красу. Ми, «ненормальні» в хорошому сенсі люди, маємо її показувати. Пані Наталія перетворює болісні предмети на витвори мистецтва. Це вже не просто річ, а символ, — каже Поляков.

 

Світло для інших

Творчість Наталії Прус — не лише особистий катарсис, а й бажання допомогти іншим. Через полотна й вірші вона передає свій досвід як терапевтичну енергію.

— Це моя розмова з собою, моя терапія. Але мені хочеться, щоб ці картини стали й терапією для тих, хто поруч. Щоб люди, які втратили сенс життя, змогли відчути: з болю може народитися щось нове. І знову захотіти жити.

Коли Наталію запитують, ким вона себе вважає — художницею чи поетесою — вона усміхається:

— Я — просто людина. Жінка, дружина, волонтерка. А як ще мене назвати — вже вирішуйте самі.
Автор: Сабіна Юркіна
Теги: виставка
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх