Небайдужі кременчужани, волонтери, керівники громадських організацій протягнули руку допомоги ветерану. Багато приїхали поспілкуватися особисто, щоб дізнатися, чим конкретно можуть бути корисні. Хтось привіз необхідні ліки та гуманітарні набори, хтось допоміг розібратися з юридичною складовою, хтось просто підтримав словами.
— Наша волонтерська братія поїхала в центр міста, щоб підтримати воїна, якого доля після важкого поранення випробовує на міцність. Сергей Демьянчук повернувся додому з-за кордону, де лікарі зробили диво, врятувавши йому ноги… А тут — Україна, за яку він воював, зустріла байдужістю… Воїн, який віддав здоров’я за нас з вами, змушений стояти під супермаркетом і просити милостиню, щоб просто вижити… Це сором і біль для всіх нас, — написала на своїй сторінці у Фейсбуці Олена Ніколаєнко, кременчуцька волонтерка.
Вона розповіла, що у неділю біля Сергія були свої: ветерани з Кременчука, волонтери, побратими, небайдужі люди.
Волонтери теж приєдналися — поговорили, підтримали фінансово (бо попереду ще операція), ліками, одягом…
— І раптом виявилося, що він добре знає нашого дядю Гришу — волонтера, людину з величезним серцем, який також, перебуваючи у Кременчуці, підтримав Сергія. Дуже гріло те, що поки ми стояли — підходили кременчужани. Хто — підтримати словом, хто — просто потиснути руку, хтось — допоміг фінансово. Дякували і Сергію, і дяді Гриші, і всім, хто поруч із нашими хлопцями.
На сьогодні вже є реакція з частини, вже є люди, готові надати юридичну допомогу. Тож сподіваємось, проблеми Сергія будуть вирішені.
Шкода лише, що для цього знадобився розголос.
Джерело фото: Олена Ніколаєнко
