282 км за 13 днів: кременчужанка Юлія Павлишина пішки пройшла шлях Святого Якова

Юлія Павлишина, переселенка з Донеччини, яка з 2014 року мешкає у Кременчуці, пройшла шляхом Святого Якова 282 км. Протягом 13 днів жінка разом з п’ятьма подругами осилювали мережу паломницьких маршрутів, що ведуть до собору Святого Якова в місті Сантьяґо-де-Компостела в Іспанії, де, за легендою, поховані мощі апостола Якова.

Пані Юлія розповіла «Кременчуцькому Телеграфу», що спонукало на непросту, але цікаву подорож, й що особливо вразило.

«Хочу спробувати!»

Про існування паломницького маршруту Юлія дізналася від подруги, яка організовувала групу дівчат для участі в пішому переході Португалія-Іспанія, кінцевою точкою якого є собор Святого Якова.

«Теж хочу спробувати», — вирішила жінка й стала збиратися в дорогу.

Старт маршруту

13 квітня Юлія стартувала з Кременчука. Наступного дня зустрілася з подругами в Португалії в Порту — початковій точці маршруту.

Щоденно жінки проходили в середньому по 25 км. Найменша відстань — 18 км, найбільша — 30 км в день. В будь-яку погоду, по дощу, вітру, пеклу йшли від шести до семи годин на день. Їли в кафе, які розташовані по всьому маршруту. Ночували в хостелах.

До речі, цей маршрут — один з найкраще облаштованих у світі: дороги добре марковані, є вдосталь бюджетних місць для ночівлі й харчування.

Перші вісім днів йшли вздовж Атлантичного океану — дерев’яними настилами, які обладнанні спеціально для паломників.

Після узбережжя маршрут перейшов в гори, потім — на рівнини. Краєвиди вражали красою й різноманітністю.

Паспорт Пілігрима

На початку маршруту кожному учаснику дають credencial — паспорт пілігрима, куди треба ставити печатки про перебування в тому чи іншому місці. Той, хто наприкінці маршруту має всі печатки, отримує Сертифікат учасника.

Юля розповідає, що за 13 днів познайомилися з багатьма людьми, які теж йшли маршрутом. В більшості — іноземці, але кілька разів зустрічали жінок з України.

Про виклики й складнощі

Подорож закінчилася 27 квітня у величного собору Святого Якова.

Юля зізнається, що відчула полегшення, бо шлях виявився непростим, іноді навіть виснажливим.

Окремий виклик подорожі, за словами Юлії, це щоденне складання рюкзака. Через те, що кількість речей обмежена й щодня щось треба прати, сушити, рюкзак двічі в день розбирала-збирала.

Що стосується взуття, у Юлі було дві пари: бігові кросівки та сандалії. До кінця маршруту підошва кросівок сильно сплюснулася.

Крім цього психіка кілька разів давала збій.

Але воно того варто, впевнена жінка. Це цікаво, незабутньо й дуже корисно для тих, хто хоче розібратися сам в собі.

Гордість кожного, хто пройшов маршрут — Compostela. Це сертифікат мандрівника, який дійшов до Каміно-де-Сантьяго. Офіційний документ на латині, завірений печаткою Собору Св.Якова.

Тепер такий є й у Юлії Павлишиної, чим вона дуже пишається.

Враження, які не виміряти грошима

Без належної  підготовки й спорядження дорога до Сантьяго може стати суворим випробуванням. За умови правильної організації — захватною мандрівкою з помірним навантаженням, без суттєвих ризиків і з бодай мінімальним комфортом.

Але це доволі непросто, й пані Юлія, яка професійно займається бігом, каже, що треба бути готовим до різних викликів.

До речі, подібні маршрути є й в Україні. Можна пройти шляхом від Вінниці до Кам’янець-Подільського монастиря. Там теж неперевершені краєвиди, які залишають в пам’яті яскравий слід.