Реформа старшої школи: якими будуть професійні ліцеї

Реформа старшої школи, яку запровадять уже у 2027 році, передбачає створення академічних та професійних ліцеїв. Навчання в академічних ліцеях триватиме три роки, це така собі підготовка до вступу до вишів. Професійні ліцеї надаватимуть повну загальну середню освіту та одразу навчатимуть обраній професії. Загальна ідея — збільшити кількість учнів, що після 9-го класу підуть до закладів профтехосвіти. Бо країні потрібні фахівці, що зможуть її відбудувати.

Ми вже розповідали про те, які зміни чекають на бажаючих продовжити навчання в академічних ліцеях.

Старша профільна школа професійного спрямування з’явиться на базі закладів професійно-технічної освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.

— Кардинальних змін у системі професійної освіти не відбудеться, — вважає Микола Несен, директор ВПУ №7. — Заклади професійної освіти і зараз набирають учнів після 9 класу, які обирають профіль підготовки за своїми інтересами та здібностями. Існує широкий спектр професій, які можна здобути у таких закладах. Діти здобувають повну загальну середню освіту та професію за обраним профілем. Наприклад, цього року ми випускаємо десять одинадцятих класів: такої кількості випускників немає у жодному закладі загальної середньої освіти міста.

— Система профільної освіти після 9-го класу існує давно. Реформа лише інтегрує її в 12-річну систему освіти, — пояснює Леся Крупіна, директор Обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка». — Головна перевага профільної освіти — раннє та досить швидке здобуття професії. Випускники академічних ліцеїв матимуть лише свідоцтво про повну загальну середню освіту, а випускники професійних ліцеїв, окрім нього, отримують, наприклад, диплом фахового молодшого бакалавра за обраною спеціальністю. Навчання в професійному ліцеї триватиме 3 або 4 роки залежно від спеціальності. В Україні вже існує розгалужена мережа закладів професійної освіти — коледжі різних напрямків: педагогічні, медичні, транспортні тощо.

«Батьки часто змушують дітей вступати до вишів»

Основна мета реформи — збільшити кількість здобувачів професійної освіти.

Наразі лише 35% випускників дев’ятих класів обирають професійну освіту, тоді як у Німеччині, Швейцарії та Австрії — до 70%. У більшості європейських країн намагаються випускати понад 50% студентів із професійною освітою. У Міносвіти вважають, що до профнавчання потрібно залучити щонайменше 45% випускників.

— Одним із завдань реформи є популяризація професійної освіти та збільшення кількості учнів, які обиратимуть цей шлях. На ринку праці України спостерігається дисбаланс — надто багато випускників шкіл вступають до вишів, тоді як існує великий попит на кваліфікованих робітників різних професій, — каже пан Несен. — Війна також посилила дефіцит фахівців робітничих професій, адже багато захисників відправилася на фронт. Тому важливо заохочувати молодь обирати професійне навчання та здобувати професії, які затребувані на ринку праці.

Проте освітяни зазначають — профосвіта не користується популярністю, та вважається не престижною, через що діти обирають навчання у вишах. Це саме те, з чим має боротися реформа.

— Батьки та вчителі часто формують негативне ставлення до навчання в закладах профтехосвіти. Навіть залякують — як будеш погано вчитися, підеш до ПТУ. Саме батьки часто змушують дітей вступати до вишів. А чи треба це робити, якщо дитина не має бажання та здібностей до навчання? І діти йдуть навчатися у виші. Але мало хто думає, де він буде працювати, коли випуститься. А далі багато випускників вишів не знаходять роботу за дипломом та звертаються до центрів зайнятості, які спрямовують їх на перенавчання до закладів професійної освіти. Іноземні донори навіть виділяють кошти на таке перенавчання. Наприклад, зараз у нас закінчують навчання дві групи дорослих, також такі групи є при інших ПТУ та коледжах міста. Тож краще здобути професію, яка гарантує працевлаштування та стабільний дохід, а вже потім, за бажанням, продовжити навчання у виші.

Думаю, реформа призведе до змагання між академічними ліцеями, професійними ліцеями та коледжами за учнів. Заклади загальної середньої освіти намагатимуться залишити більше випускників у себе, тоді як професійні ліцеї та коледжі намагатимуться привабити абітурієнтів для навчання у себе.

— Навчання у вищій освіті не повинно бути масовим, — вважає директор Обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка». — Не варто гнатися за уявним престижем, адже у кожного шлях до університету може бути різним, на різних етапах життя. Це раніше існувала така думка, що лише випускники вишів на відміну від інших закладів освіти — еліта суспільства. Але зараз це вже застарілий стереотип: в жодній професії не можна бути не освіченим. У сучасному світі будь-яка спеціальність потребує інтелектуальних зусиль. Навіть професії, які раніше вважалися робітничими, тепер потребують високої кваліфікації. У будь-якій професії важливо розвивати креативність, навички критичного мислення, вміння швидко навчатися тощо.

Профосвіта «не закриє дорогу» до вишу

Після закінчення професійного коледжу учні зможуть одразу йти працювати. Якщо ж вони вирішать, що для кар’єрного росту їм потрібна вища освіта, то і з професійного коледжу, і з фахового коледжу буде можливість вступати до закладів вищої освіти: за результатами ЗНО/НМТ та на конкурентній основі.

— Професійно-технічна освіта не є «тупиковою». Випускники професійно-технічних навчальних закладів мають право продовжувати навчання у вишах на рівні з випускниками шкіл, — підкреслює пан Несен. — Новий закон про освіту це підтверджує. Умови вступу до вишів будуть однаковими для випускників шкіл та професійних закладів освіти.

— Можна розпочати професійне становлення після 9 класу, отримати базову спеціальність, а згодом поглиблювати свої знання на наступному рівні освіти в університеті, свідомо зайнятися наукою. Або ж, навпаки, розширити спектр можливостей, здобувши іншу спеціальність, — зазначає Леся Крупіна.

До речі, з початку повномасштабного вторгнення багато випускників професійних училищ намагаються продовжити навчання у вишах. Вступ до вишів спростився, бо зараз випускники складають НМТ замість ЗНО, що також вплинуло на збільшення кількості бажаючих здобути вищу освіту.

— Щорічно 80-85 випускників ВПУ №7 продовжують навчання у вишах. Вони вже мають професію і практичні навички, а вища освіта дає їм додаткові можливості для кар’єрного зростання, — розповідає директор ВПУ №7.

Що пропонують змінити у профтехнавчанні

Планують надати можливість подання документів онлайн у заклади професійної освіти через Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Як дозволять умови, повернуть Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів 4 і 9 класів.
Проведення екскурсій на місцеві підприємства для учнів 8-9 класів. Разом зі швейцарсько-українським проєктом в Україні оберуть 10 громад та 10 закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Трансформувати «загальні» дисципліни до професійного спрямування. Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями. За таким підходом може вивчатися й іноземна мова: даватимуть професійну лексику.

«У місті дефіцит кваліфікованих робітників»

На отримання профтехосвіти немає великих черг, а це призвело до поступового скорочення закладів професійної освіти у місті. Частину з них об’єднали, і в Кременчуці залишилось чотири заклади профтехосвіти. Під час попередніх реформ зникли й деякі спеціальності, яким раніше навчали у Кременчуці.

— Деякі заклади професійної освіти є монополістами з підготовки фахівців певних професій, які є затребуваними на ринку праці. Наприклад, на Полтавщині лише ВПУ №7 готує верстатників широкого профілю, операторів верстатів з програмним управлінням, — каже Микола Несен. — Майже ніхто не готує електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, а попит на ці професії у роботодавців високий. Будівельним професіям у Кременчуці взагалі ніхто крім нас не навчає, хоча «відбудуємо Україну разом». А в Полтаві лише в одному навчальному закладі є одна будівельна професія. Тому і потрібно займатися підготовкою цих професій.

— А які професії мають найбільший попит серед абітурієнтів?

— Цікаво, що реалії ринку праці не збігаються з популярністю професій серед студентів. Наприклад, в абітурієнтів ВПУ №7 найбільшим попитом користуються оператор з обробки інформації та програмного забезпечення. Вони мріють про майбутнє в IT, адже можуть продовжити навчання у виші. Далі по популярності серед здобувачів освіти — електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування та оператори верстатів з програмним управлінням. Дівчата частіше обирають професію обліковця з реєстрації бухгалтерських даних. А на ринку праці зовсім інша картина: в першу чергу шукають верстатника широкого профілю, зварника, оператора верстатів з програмним управлінням, електромонтера тощо. При цьому підприємства зацікавлені у працевлаштуванні випускників професійних училищ та готові надавати їм робочі місця. Учні професійних училищ мають можливість проходити практику на підприємствах.

У Міносвіти кажуть, що закладам професійної освіти потрібні великі інвестиції: багато закладів, що не оновлювалися десятками років. А для значного збільшення студентів, потрібно покращити матеріальну базу, оновити устаткування, створити умови у гуртожитках тощо.

— Міністерство освіти та науки України та обласні державні адміністрації працюють над покращенням матеріально-технічної бази закладів професійної освіти. Попри війну, держава виділила у цьому році майже 500 млн грн на створення при професійно-технічних навчальних закладів навчально-практичних центрів, — каже Микола Несен. — У Кременчуці, наприклад, створюється навчально-практичний центр для підготовки верстатників широкого профілю. У регіональному центрі профтехосвіти №1 з’являється центр зі сфери харчових технологій.

Для створення центру у ВПУ №7 виділено понад 11 мільйонів гривень, з яких 8 мільйонів — кошти державного бюджету, а решта — обласного. Це дозволить придбати 15 нових сучасних металорізальних верстатів та інше необхідне обладнання.

В Україні також проходить відбір на створення профорієнтаційних хабів. Швейцарсько-український проект направлений на залучення закладів загальної середньої освіти до професійних та професійно-технічних навчальних закладів.

Полтавська область подала два заклади: ВПУ №7 та Решетилівський професійний аграрний ліцей. Завдяки міжнародним проєктам заклади професійної освіти отримують сучасне обладнання: до ВПУ №7 вже завезено 17 одиниць сучасного обладнання. Це фрезерні та токарні верстати, верстати з програмним управлінням, волоконний лазер. Покращення матеріально-технічної бази дозволить навчати дітей за сучасними технологіями та зробити професійно-технічну освіту більш привабливою для абітурієнтів, що обирають заклад для навчання. Відповідно підприємства отримають якісне поповнення необхідних фахівців.