Руслана Горгола першою записалася на вакцинацію через департамент охорони здоров’я – і написала блог про свої мотиви та відчуття.
Ось її розповідь-щоденник:
Наостанок Руслана підбила підсумки:
– Як висновок, якщо будете щепитись – візьміть, на всяк випадок відгул на наступний день. У мене на наступний після вакцинації день проявились ледь не всі заявлені виробником поширені побочні реакції: біль в місці ін’єкції, головний біль, стомлюваність, м’язові болі, нездужання, лихоманка >38°C, озноб, болі в суглобах і нудота. Вони не страшні, але неприємні. Тож будьте готові. Але всі вони короткочасні і не тримаються більше доби.
Білл Гейтс на зв’язок так і не вийшов – мабуть мені дістався бракований чіп, але я не залишаю надій.
Не всіх нас, вакцинованих, спіткала температурна лихоманка
За прикладом Руслани ще четверо журналістів заповнило «чарівну» форму на сторінці департаменту охорони здоров’я. Про процедуру детально розповіла Руслана – доповнимо її розповідь своїми враженнями.
Тамара Зінченко (вакцинувалася 19 березня):
– У місці ін’єкції протягом перших 2-3 хвилин був ледь помітний біль, який швидко минув. Цього дня почувалася добре, навіть не боліло місце уколу.
Наступного дня, 20 березня, стала почуватися так, ніби починається ГРВІ: трохи підвищена температура (37,4), крутить м’язи, слабкість. Рука у місці уколу болить, якщо нею рухати. В цілому – нормальна реакція на вакцину.
Юлія Волинська (вакцинувалася 19 березня):
– День вакцинації можу сміливо назвати випробуванням організму в екстремальних умовах, позаяк зранку на станції переливання крові у мене відкачали 450 мл крові. Після того, теоретично, я мала б відпочивати та пити багато води. Але як дісталася дому та почала жувати те, що мені не можна було їсти перед донацією, подзвонили та запросили на щеплення до 3-го пункту (на вул. Київській). Виявилося, що донація не є протипоказанням. Тож мене таки вакцинували. Цікаво, що як тільки я вийшла, мені зателефонували з 1-го пункту (на вул. І.Мазепи) і також запросили на щеплення.
У перший день не було жодного відчуття, що щось змінилося. Я була переконана, що побічні ефекти – це не про мене. Але ближче до опівночі з’явилося відчуття, що я валяюся у сніговому заметі. Хотілося обійматися з чимось теплим, чи то буде чоловік, чи пляшка з водою. О 4.00 прокинулася від відчуття того, що сплю у калюжі. Причиною була температура 37,7*С. Зі знанням цієї інформації я заснула, прокинулася вранці і… все. Трохи, правда, боліло плече, ніби крепатура. До речі, через кілька днів я дізналася на станції переливання крові, що антитіл у мене таки не було.
Тетяна Донченко (вакцинувалася 20 березня):
– Я якраз була однією з тих, хто записався на щеплення через урядовий портал «Дія». Переконавшись, що «Дія» так швидко не діє, а залишки вакцини насправді є, заповнила місцеву форму. Минуло менше години після цього – і мені одразу ж зателефонували. Запросили на вакцинацію на наступний день (у суботу кабінет щеплення теж працює). Доки заповнювала форму згоди, чула, як телефонують іншим людям – запрошують. У мене склалося враження, що така опція не лише для громадських діячів: телефонують тим, хто записався до листа очікування.
Про відчуття: звичайнісінький укол. Вкололася – посиділа – пішла по магазинах – вдома насмажила картоплі на обід. Пожартувала у фейсбуці «в піку» антивакцинаторам, що настала «побічна реакція» – хочеться зжерти щось смачне, хоча й не дуже корисне. Бо це ж вакцина!
Та вночі почався озноб: мерзли ноги (засинала з грілкою), почала підніматися температура, ламало руки-ноги-поперек. Температура долізла до 38,5. Збила, заснула. Вдень слабкість – температура знов вище 38. Валялася у ліжку цілий день (зате нарешті виспалася, бо без щеплень добивало безсоння). За добу всі реакції минули. Побічними їх назвати не можу – усе в межах норми, як обіцяв виробник. Чекаю на другу дозу.
До тих, хто проти вакцинації, запитання одне: вам не набридло сидіти в локдаунах і тягати маски? Невже вам до вподоби такий стиль життя?
Альона Душенко (вацинувалася 22 березня):
– Ось і настала моя черга долучитися до секти щеплених і ловити 5G. Якщо серйозно, то щеплення – крок, щоб породити імунітет до інфекційної хвороби. Через особливості професії журналіста доводиться спілкуватися з великою кількістю людей, спілкуватися близько, тет-а-тет. Мій вибір – щеплення.
Особисті відчуття: звичайне щеплення, нічого особливого. Завдяки «золотим ручкам» медика навіть не відчула момент щеплення, хоча боюся різних уколів та аналізів.
Увечері температури немає, лише невелика втома й хочеться спати (але, схоже, тут винна не вакцина, а кілька тижнів роботи в режимі нон-стоп без вихідних).
До речі, Кременчук перейшов до вакцинації старшого покоління. У черзі зі мною була подружня пара, яка разом і у вогонь, і у воду, і на вакцинацію… Одними з перших робили крок і кременчужани більш старшого віку, які мають хронічні хвороби. Жінка літнього віку навіть не посиділа після щеплення – одразу побігла у справах, не те що я…
Тих, хто хоче вакцинуватися, не так і багато. Медики звертаються до пенсіонерів, і тут найцікавіше… Пенсіонери дуже різні, одні не бажають, а є ті, хто у 80 та 90 років готові вакцинуватися.
– За 20 км від міста знаходилася кременчужанка, яка хотіла приїхати на щеплення, але по часу не встигала… – прозвучало в стінах медичного закладу. «Таких активних пенсіонерів навіть смерть не наздожене», – подумала я.
Нікого не агітую за чи проти, це особистий вибір кожного. Якщо ти вирішив зробити щеплення, то можна стати у чергу на вакцинацію від COVID-19 у Кременчуці.
P.S. Високої температури після вакцинації в мене так і не було.
Як записатися на вакцинацію
- через Департамент охорони здоров‘я або зателефонувати сімейному лікарю;
- через сайт Міністерства охорони здоров‘я України;
- через портал Дія.
За наявності вільної дози, яка з’явилася внаслідок протипоказань або відмови від вакцинації запланованого контингенту, вам зателефонують та повідомлять про час і місце вакцинації.
