У Кременчуці відкрилася виставка фотографій дітей з інвалідністю «Можливості без обмежень». Її організаторами виступили ГО «За дітей», у яку входять батьки цих діток. Виставка приурочена до Міжнародного дня людей з інвалідністю, який припадає на 3 грудня.
Юлія, одна з організаторів цього заходу, розповіла «Телеграфу», з якою метою батьки вирішили створити цю виставку. Вони хотіли донести до суспільства той факт, що діти з інвалідністю — такі ж, як інші, проте їм набагато важче: важче жити у цьому світі, важче соціалізуватися, важче пристосуватися до звичайного життя.
Насправді, ці дітки та їхні родини дуже потребують допомоги та розуміння з боку суспільства й держави, адже постійно стикаються з різного роду труднощами:
- пошук спеціалістів, які можуть допомогти з реабілітацією (тут і фінансова сторона питання);
- часто трапляється так, що татусі не витримують матеріально та морально цієї ситуації та йдуть з родини (якщо дитина вже доросла, але не може сама про себе піклуватися, для мами стає проблемою навіть просто винести її на вулицю на прогулянку);
- інклюзія у навчальних закладах є, але можливостей для її реалізації поки немає, бо морально як діти, так і дорослі ще не готові – їм важко сприймати дітей з інвалідністю;
- ці дітки хочуть займатися творчістю, танцювати, співати, малювати, плавати, але для цього у гуртках має бути спеціальний тренер, а їх не вистачає;
- часто-густо батьки не можуть навіть піти працювати, бо дитина потребує постійного догляду.
Допомогти в реалізації задуму батькам допомогла фотостудія «Focus» та фотограф Яна, яка як волонтер зголосилася провести фотосесію для діток.
Але мета виставки «Можливості без обмежень» — зовсім не розповісти про труднощі, а показати оптимізм, життєрадісність та прагнення ніколи не здаватися як дітей з інвалідністю, так і їхніх батьків.
Також організатори прагнули донести ще одну важливу думку про те, що найголовніше — це здоров’я, закликати, аби люди цінували його і не ставилися до нього як до чогось такого, що розуміється само собою. Адже здоров’я — це дар, і на жаль, не усім життя його подарувало.
Зараз ці фотографії представлені у вітрині фотостудії «Ф-студія» на вулиці Соборній, 6, тож не проходьте повз.
Також переглянути частину відзнятих світлин можна у цьому матеріалі. Під фотографіями є коротенька історія про кожну дитину: що вона любить робити, про що мріє.
Назар – 6 років, синдром Дауна. Ходить до дитячого садка в звичайну групу, любить допомагати татові ремонтувати речі в побуті, намагається допомагати мамі на кухні. Дуже любить гратися повітряними кулями. Любить свого молодшого братика, маму, тата, а також своїх родичів, яких в нього дуже багато. Із задоволенням гуляє на дитячих майданчиках, де прагне спілкуватися з іншими дітьми.
Ліза – 6 років. Ходить у садочок, дуже любить малювати, робити різні поробки, аплікації, допомагає мамі на кухні. Також любить проводити час з дітками, розглядати різні книги, особливо з малюнками коней, мріє стать вчителькою.
Катруся – 4 роки, синдром Дауна. Полюбляє танцювати та малювати. Допомагає батькам у хатніх справах та у квітнику. Весело та цікаво проводить час зі старшим братом. Дуже любить бавитись з дітками. Улюблені іграшки – ляльки, кухонна плита та музичні іграшки.
Лев, 6 років. Льова – середня дитина в сім’ї, вже 4 роки він, як справжній герой, бореться з наслідками вірусного енцефаліту. Такому терпінню і силі волі може позаздрити будь-який дорослий. Льова оточений любов’ю мами, тата, старшого братика і маленької сестрички і дякує своїми успіхами у відновленні.
Аріанна – 7 років, аутизм. Дуже ніжна, чуйна дівчинка, любить обійми та поцілунки. Обожнює мультфільми про Леді Баг та «Холодне серце», перевдягається в улюблених героїнь та розігрує вистави. Любить слухати музику та співати. Охоче допомагає матусі на кухні та татові лагодити щось вдома.
Міша – 12 років, синдром Дауна. Навчається у 6 класі спеціальної школи. Любить допомагати мамі на кухні готувати, дуже любить книжки і читає їх, вивчає і цікавиться рецептами різноманітних страв. Полюбляє малювати, а також цікавиться електронікою, дивиться із задоволенням відео ремонту телевізорів, налаштування телевізійних приймачів тощо. Любить своїх рідних: молодшого брата і, звичайно, маму і тата, кожний вечір телефонує бабусі і дідусю.
Даніл – 10 років, перший з близнюків. Любить воду, плавання, грати у м’яч та футбол. Полюбляє трансформери та машинки, транспорт та подорожі.
Вадим – 9 років, навчається у третьому класі. Відвідує уроки плавання в басейні, полюбляє активний відпочинок: кататися на самокаті, стрибати на батуті, а також пірнати у воду з розбігу.
Міша – 7 років, дуже творчий хлопчик – любить ліпити з глини, малювати, робити аплікації. Разом з татом полюбляє користуватися інструментами, але поки що більше тільки розбирає на детальки, ніж ремонтує. Дуже любить читати книжки, хоча знає ще не всі букви, але любить слухати і роздивлятися картинки (найулюбленіша – «Лісова школа» Всеволода Нестайка).
Артем – 7 років, любить кататися на велосипеді, гойдалках, машинах, завжди з цікавістю спостерігає за татом, коли той щось лагодить. Обожнює купатися у басейні.
Едуард – 6 років, діагноз ДЦП. Відвідує старшу групу у садочку (інклюзивне навчання). Виділяється своєю сильною енергетикою та рухливістю, дуже темпераментний і, незважаючи на свій вік, вже має справжній чоловічий характер, завжди відстоює свою точку зору. Але в той же час це дуже комунікабельна дитина – знаходить спільну мову з усіма однолітками і не тільки. Вдома його завжди чекає вірний друг, який змалечку розділяє з ним всі його іграшки та з задоволенням чекає на веселі ігри, – лабрадор Умка. Едік захоплюється конструюванням, особливо до вподоби йому магнітні новинки, конструктори та неокуб, дуже полюбляє техніку та різні гаджети.
