У 2025 році в Україні на 10,7 млн працівників припадало 10,2 млн пенсіонерів. До тих, хто потребує соціальних виплат, потрібно додати ще 1,7 млн ветеранів (це у 2,4 раза більше, ніж у 2021 році), 3,6 млн осіб з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Разом це ще 9,9 млн осіб.
Тобто кількість людей, що потребують фінансової підтримки від держави, за останні роки значно збільшилася і наразі на 10,7 млн працівників припадає 20,1 млн осіб, що потребують соціальних виплат. Про це йдеться у дослідженні KSE Institute.
Водночас кількість працевлаштованих українців, чия робота наповнює держбюджет через податки, з 2021 року зменшилась на 1,3 млн осіб.
Видатки на виплату пенсій
Поки соціальні фонди, зокрема ПФУ, отримують надходження ЄСВ із зарплат військових, ситуація залишається більш-менш стабільною. Так, у 2025 році на соціальний захист державі вдалось акумулювати $28,2 млрд. Але після війни зарплати в секторі оборони ймовірно скоротяться. А разом з ними — надходження до ПФУ для виплат пенсій та соціальних допомог.
У дослідженні KSE Institute зазначається, що у 2025 році видатки на виплати пенсій практично не змінились. Хоча число пенсіонерів дещо зменшилось, індексація та підвищення середнього розміру виплат нівелювали різницю. Але пенсії, закріплена законом мінімальна зарплата та прожитковий мінімум досі залишаються меншими за фактичні витрати на життя.
Через інфляцію (11,2% у 2025 році) фактичний прожитковий мінімум зріс до $228. Водночас законодавчо встановлений прожитковий мінімум складає $70, а мінімальна зарплата — $192. Понад половини пенсіонерів отримують виплати практично вдвічі менші, ніж прожитковий мінімум. Так, середня пенсія становить $104, а мінімальна — $57. Тому 27,6% або 2,8 млн пенсіонерів вимушені продовжувати працювати.
Ринок праці
На ринку праці одночасно зберігається дві протилежні тенденції — скорочення чисельності працівників та досить високий рівень безробіття, хоч і зі зниженням з 20,6% у 2022 році до 10−11% у 2025 році. Основною проблемою ринку праці є те, що потреби роботодавців не збігаються з компетенціями або місцем проживання кандидатів.
Ситуацію може покращити комплексна система перепідготовки та працевлаштування ветеранів й представників соціально вразливих категорій населення. У дослідженні зазначено, що лише 21,8% ветеранів, що подали заявки до Державної служби зайнятості, працевлаштувались у 2025 році.
Чи змінить ситуацію повернення біженців
Зміни ситуації на ринку праці через масове повернення українців з-за кордону зараз малоймовірні. У 2025 році кількість українських біженців за кордоном становило близько 5,9 млн, з яких 90% — в країнах ЄС. Приблизно 75% біженців — це жінки та діти. Це впливає на ситуацію на ринку праці не тільки сьогодні, а й формує негативні демографічні та економічні тенденції на наступні десятиліття.
Вони вимагають від держави вже зараз розробляти більше довгострокових програм з повернення, підтримки інтеграції, взаємодії з громадянами за кордоном, одночасної зайнятості та проживання у двох чи більше країнах. Водночас внутрішня міграція ставить питання щодо змін у розподілі коштів між місцевими бюджетами. Масові переміщення громадян, які потребують державної підтримки, постійно оновлюють розміри дотацій з державного бюджету, що необхідні регіонам для соціальної підтримки.
Освіта та підготовка майбутніх фахівців
Оновлень потребує також система освіти країни — щоб підготувати належним чином наступне покоління фахівців. Число студентів минулого року на 12,2% менше порівняно з 2021 роком. Зменшується також кількість школярів, які планують вступати до ВНЗ.
Крім того, падає запит молоді на вивчення технічних та наукових предметів. Це може створити критичний розрив між реальною кількістю STEM-фахівців і потребою у спеціалістах, що необхідні для відновлення. Без цілеспрямованого відновлення системи освіти ймовірна криза на ринку праці у післявоєнний період.
Структурні реформи
У 2026 році уряд готує пакет структурних реформ, щоб відповісти на всі ці виклики. Очікується, що реформа ринку праці стане ключовим пріоритетом. Зокрема, проєкт нового Трудового кодексу має сприяти залученню на ринок праці вразливих груп, зокрема жінок з дітьми тощо.
А Пенсійна реформа має допомогти підвищити адекватність пенсій та зменшити ризики бідності. Нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму краще відображатиме фактичні витрати на проживання та вдосконалить регулювання та розподіл соціальних виплат.
Нагадаємо, нещодавно ми повідомляли, що в Україні за останні 5 років кількість пенсіонерів скоротилася на 1 мільйон осіб, а якщо рахувати за останні 8 років, то майже на 2 млн.
Раніше ми писали, що у вересні 2025 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні становила 10 мільйонів 203,5 тисячі осіб. За даними ПФУ, у Полтавській області проживало 402 тисячі пенсіонерів.
