14 липня, у день проведення сесії міськради, невдоволені прийнятим рішенням міськвиконкому про підвищення житлово-комунальних тарифів, вже другий четвер поспіль пікетували мерію. Першому від пікетуючих дісталося самому меру. Його потаскали за галстук, відтоптали ноги та добряче поштовхали.
Діалога мера з народом не вийшло. Люди не бажали його чути і гомоніли. Під їх голос мер таки мовив кілька фраз: “Згадаймо 2000 рік коли взимку не стало тепла. Коли вода була по годинах. Ви хочете цього? Якщо зараз ми не підвищими тарифи, то взимку 2005-2006 буде теж саме. І потім ви запитаєте, а де ж був Глухов влітку, коли готував до зими комунальне господарство? Чому тоді нічого не робив? Ось ми і робимо. Один з кроків – підвищення тарифів. До того ж найменш забезпечені не постраждають. Ви як платили, так і платитимете. Підвищиться тариф, підвищиться субсидія. Чого в магазин ви йдете і купуєте продукти, що подорожчали, а за підвищення компослуг обурюєтесь?!”.
Більше меру сказати не дали. Люди кричали голосніше ніж мер говорив в мікрофон. 21 липня пікетники вирішили вжити проти влади більш радикальних заходів. Вони мають наміри о восьмій ранку того ранку зустрітися біля Крюківського мосту, принаймні, по закінченню пікету бурхливо обговорювалися можливі варіанти перекриття наступного четверга мосту через Дніпро.
Пенсіонери потягали мера за краватку та відтоптали ноги.
14 липня, у день проведення сесії міськради, невдоволені прийнятим рішенням міськвиконкому про підвищення житлово-комунальних тарифів, вже другий четвер поспіль пікетували мерію. Першому від пікетуючих дісталося самому меру. Його потаскали за галстук, відтоптали ноги та добряче поштовхали.
Діалога мера з народом не вийшло.
Не пропустіть важливе, підпишіться на наші
Читайте головне першими!