«Великого бажання служити не мав, але й не ховався»: у Кременчуці попрощалися із полеглим бійцем Андрієм Тарасевичем

Сьогодні, 21 листопада, у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну військовослужбовцем, сержантом Андрієм Тарасевичем. Народився чоловік 30 липня 1976 року у Кременчуці. Навчався у гімназії № 31, а згодом освіту здобув у Вищому професійному училищі № 7. 

Провести в останню путь військовослужбовця зібралися багато людей — рідні та близькі, друзі, знайомі — усі, хто знали захисника, прийшли попрощатися з ним та віддати останню шану.

Олександр знав Андрія із самого дитинства — були сусідами, товаришували, а в більш дорослому віці вже почали лижче спілкуватися. Пригадує: загиблий був дуже доброю людиною, готовий завжди прийти на поміч.

Олександр певний час підтримував із Андрієм зв’язок, доки той був на навчанні, гооврить: товариш розповідав, що все добре, усе його влаштовує, обіцяють, що після навчання буде «тиловиком». Але потім чоловіка відправили на фронт.

За словами Олександра, Андрій займався промисловим альпінізмом, зокрема утепленням будинків, а також полюбляв рибалку.

Прийшла віддати шану загиблому товаришу іще одна його знайома, Олена. Говорить, проводили час в одній компанії, добре спілкувалися.

Олена додає: про службі Андрія знала, але з ним у цей час не спілкувалася. Проте із друзями завжди тримали руку на пульсі, дізнавалися новини про нього та передавали один одному.