Вірний військовій присязі, справжній десантник: у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою Сергієм Васильєвим

Сьогодні, 4 серпня, у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну захисником солдатом Сергієм Васильєвим. Народився чоловік 17 вересня 1988 року у Кременчуці, навчався у гімназії № 22, згодом освіту здобув у професійно-технічному училищі № 26. Працював на Крюківському вагонобудівному заводі, пізніше займався приватним підприємництвом.

Провести Сергія в останню путь зібралися багато людей — рідні, знайомі, колишні колеги. Усі, хто знали захисника, прийшли подякувати йому за службу та за захист. На колінах та з прапорами востаннє зустрічали захисника жителі Кременчука, а хол Міського палацу культури був переповнений бажаючими віддати останню шану героєві та з честю із ним попрощатися.

Військовослужбовець із позивним «Кузя» знав Сергія із самого дитинства.

На службу «Кузя» став раніше за Сергія, каже: товариш завжди підтримував і допомагав, донатив на збори його підрозділу. А десь цьогоріч у березні, за словами чоловіка, Сергія мобілізували.

У лавах Збройних сил України служив на посаді старшого стрільця другого аеромобільного відділення, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».

У полеглого захисника лишилися батьки, дружина та двоє дітей — син і донька. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Сергія Васильєва на Деївському кладовищі.