Сьогодні, 6 червня, Кременчук провів в останню путь свого земляка — сержанта Олега Мазуренка, який загинув, захищаючи Україну. Прощання із захисником відбулося у Свято-Миколаївському соборі, після чого траурна процесія рушила до Свіштовського кладовища.
Це була тиха і гідна церемонія — без зайвих слів, але з великою шаною. У натовпі біля храму — родичі, друзі, побратими. Ті, хто знав Олега особисто, й ті, хто прийшов просто сказати «дякую».
Олег Мазуренко народився у 1975 році в місті Джалал-Абад, Киргизстан. Але саме Кременчук став для нього домом. Тут він закінчив гімназію №23, згодом — Кременчуцький університет імені Михайла Остроградського. Був майстром на всі руки — працював у будівництві, займався ремонтом «під ключ». Людина мирної професії, яка вміла створювати, а не руйнувати. І водночас — справжній воїн, коли прийшла потреба захищати країну.
Як розповів військовослужбовець із позивним «Лиман», на військову службу Олега мобілізували 28 червня 2024 року. В армії він став інспектором прикордонної служби першої категорії, очолював мінометну групу у відділенні вогневої підтримки. Загинув 20 травня 2025 року поблизу населеного пункту Дворічанське Куп’янського району на Харківщині. Виконував бойове завдання — і залишився вірним до кінця.
Про останні дні рідного брата розповідає Павло Мазуренко:
Павло пригадує, як важко було забрати тіло Олега з поля бою. П’ять днів побратими боролися за те, щоб повернути його додому.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття родині загиблого.
Світла пам’ять сержанту Олегу Мазуренку.
Герої не вмирають.
