«Якщо не ми, то хто»: Кременчук попрощався із загиблим захисником Олегом Мазуренком

Сьогодні, 6 червня, Кременчук провів в останню путь свого земляка — сержанта Олега Мазуренка, який загинув, захищаючи Україну. Прощання із захисником відбулося у Свято-Миколаївському соборі, після чого траурна процесія рушила до Свіштовського кладовища.

Це була тиха і гідна церемонія — без зайвих слів, але з великою шаною. У натовпі біля храму — родичі, друзі, побратими. Ті, хто знав Олега особисто, й ті, хто прийшов просто сказати «дякую».

Олег Мазуренко народився у 1975 році в місті Джалал-Абад, Киргизстан. Але саме Кременчук став для нього домом. Тут він закінчив гімназію № 23, згодом — Кременчуцький університет імені Михайла Остроградського. Був майстром на всі руки — працював у будівництві, займався ремонтом «під ключ». Людина мирної професії, яка вміла створювати, а не руйнувати. І водночас — справжній воїн, коли прийшла потреба захищати країну.

Як розповів військовослужбовець із позивним «Лиман», на військову службу Олега мобілізували 28 червня 2024 року. В армії він став інспектором прикордонної служби першої категорії, очолював мінометну групу у відділенні вогневої підтримки. Загинув 20 травня 2025 року поблизу населеного пункту Дворічанське Куп’янського району на Харківщині. Виконував бойове завдання — і залишився вірним до кінця.

Про останні дні рідного брата розповідає Павло Мазуренко:

Павло пригадує, як важко було забрати тіло Олега з поля бою. П’ять днів побратими боролися за те, щоб повернути його додому.