
Сьогодні, 20 травня, у стінах Кременчуцького міського палацу культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну захисника Віталія Бугу. Народився чоловік 6 червня 1982 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 25, а далі освіту здобув у професійно-технічному училищі № 2.
Попри дощову погоду, провести воїна в останню путь зібралися багато людей — прийшли його рідні та близькі, знайомі, сусіди, колишні колеги. Усі, хто знав Віталія, прийшли віддати йому останню шану та подякувати за захист Батьківщини.
— Віталій виріс на наших очах, був нашим сусідом, — розповідає Людмила. — Був безвідмовний, завжди готовий прийти сусідам на допомогу. Ніколи нічого поганого про нього не можна було сказати.
Жінка пригадує: загиблого воїна у дитинстві виховувала одна мати, а після її смерті чоловік залишився жити один.
— Він працював постійно, сам добував собі на життя. Був дуже добрий і дуже тихий — завжди сам по собі. Дуже прикро, що ця війна забирає найкращих, — додає Людмила.
За словами іще однієї сусідки Віталія, Галини, чоловіка забрали на війну близько пів року тому.
Прийшла попрощатися із Віталієм і Олена — її покійний чоловік дружив із загиблим.
У лавах Збройних сил України солдат Віталій Буга служив на посаді стрільця, помічника гранатометника, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».
— Загинув 10 травня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Зміївка Бериславського району на Херсонщині. Світла пам’ять полеглому воїну, — додає «Лиман».
У загиблого захисника лишилися дружина, син та брат. Після поминальної панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали військовослужбовця у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого Віталія Буги.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.