Сьогодні, 19 травня, у Кременчуцькому міському палаці культури відбулося прощання з полеглим у бою за Україну військовослужбовцем Володимиром Ценігіним.
Відомо, що захисник народився 2 грудня 1978 року в селі Мастиська Львівської області. Проживав у Кременчуці та навчався у Кременчуцькій гімназії №19, згодом закінчив Кременчуцьке ПТУ №26. Працював зварювальником на ТОВ «АВМ АМПЕР», був слюсарем, а потім — зварювальником.
Володимира призвали на службу під час мобілізації у 2024 році. Він служив у званні солдата на посаді гранатометника.
Колеги згадують його як дуже чуйну, добродушну та приємну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу.
— Він пропрацював, мабуть, років 10. Його мама теж працює на «Ампері», вже 25 років. Вони дуже відповідальні люди, і ми всі їх поважаємо. Ми надіялися, що таки Володя буде живий, що десь у полоні і, може, прийде. Підтримували його маму завжди. Але потім прийшло підтвердження.
Подруга Володимира Тетяна згадує його щирою та доброю людиною.
— Я знаю його років 10. Я проживала в селі Вільна Терешківка, а він туди до бабусі приїздив, так ми і дружили дуже довго. З юності гуляли, співали, багаття палили, шашлики смажили. Він дуже гарно грав на гітарі. Але, на жаль, все так закінчилося. Він прослужив недовго — пішов на перше завдання і більше не повернувся. Його чекали рік і п’ять місяців. Мама дуже його чекала, шукала, а потім по ДНК зійшлося, що він загинув, — поділилася спогадами Тетяна.
Загинув 19 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання із захисту України в районі села Олексіївка Покровського району Донецької області. Весь цей час Володимир вважався зниклим безвісти.
Володимир Ценігін не був одружений і дітей не мав. У скорботі залишилися мати та батько.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали військовослужбовця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого військовослужбовця.
