На захист України Ігор став ще на початку повномасштабного вторгнення — через це залишив роботу в Польщі
Сьогодні, 13 січня, у Свято-Миколаївському соборі у Кременчуці попрощалися із загиблим на російсько-українській війні захисником Ігорем Дубовцевим. Народився чоловік 1 жовтня 1985 року, навчався у загальноосвітній школі № 8, освіту здобув в Одеському національному політехнічному університеті.
Попрощатися із захисником прийшли багато людей — рідні, друзі, колеги, знайомі. Ті, хто знали Ігоря, прийшли віддати останню шану полеглому воїнові, який до останнього боронив рідну землю.
Їхня волонтерська організація почала підтримувати військових із перших днів війни — збирали одяг для поранених, готували й передавали їжу, плели сітки. Саме тоді з Ігорем і познайомилися.
Певний час жінки не мали зв’язку з Ігорем, а потім приблизно за рік-півтора він знову сам зв’язався з ними, запитав, чи продовжують волонтерити.
— За цей час наша команда розрослася, тому ми продовжували підтримувати й допомагати військовим усім, чим могли. Те, що Ігор у нас просив — окуляри тактичні, рукавиці, ще там щось — ми завжди усе збирали й відправляли їм, — продовжує Наталія Пономаренко. — Через Ігоря ми й з його мамою познайомилися. Було ще й так, що він іноді дзвонив і казав «можна з вами просто побалакати?». І ми тоді просто говорили, втішали його, чим могли. Тяжко йому там було, багатьох друзів втратив.
Жінка додає: із першого дня знайомства Ігор був для їхньої волонтерської команди, для їхніх сімей та й для всього мікрорайону ще однією дитиною, сином і справжнім захисником. За час служби військовий встиг також отримати нагороди за виконання своїх службових обов’язків.
Попрощатися з Ігорем прийшла і його перша вчителька, Раїса Бесараб. Говорить: клас Ігоря став першим на її педагогічній стежці.
— Пам’ятаю його маленьким, розумним, кмітливим живчиком. Не слухняним, але дуже дотепним. Він був переможцем олімпіади з математики серед четвертих класів, посів п’яте місце на міському конкурсі. Вчитися не хотів, не був відмінником, зате став душею усього класу. І навіть зараз, коли хтось згадує про той випуск, завжди говорять: це той клас, де вчився Ігор Дубовцев. Усі учні, усі вчителі, однокласники — уся школа його пам’ятатиме! — розповідає пані Раїса.
На захист України Ігор став 12 березня 2022 року, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».
— Загинув захисник 3 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Юнаківка на Сумщині. Світла пам’ять полеглому воїнові, — додає «Лиман».
В Ігоря Дубовцева лишилися мати та сестра. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали захисника на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників та Захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого воїна.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.