
Рідні та колеги пригадують воїна як добру, щиру, та чесну людину. А побратими — як надійного товариша, який у будь-якій ситуації міг прийти на допомогу
Сьогодні, 26 вересня, у Свято-Миколаївському соборі у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну військовослужбовцем Юрієм Вербенком. Народився чоловік 21 травня 1973 року. Навчався у Києві, потім жив у Кременчуці, працював на підприємстві «Лукас».
Провести Юрія в останню путь зібралися багато людей — рідні, друзі, знайомі та колеги, приїхали і побратими.
Приїхали провести в останню путь свого товариша і побратими Юрія. Говорять, це тяжка втрата для них усіх.
Життя військового обірвалося під Авдіївкою, продовжує розмову чоловік.
Територію, де Юрій загинув, відразу окупували росіяни, тому не було змоги туди підійти, аби дістати тіла загиблих. І лише нещодавно їх таки вдалося повернути додому, аби з честю та гідністю попрощатися, каже Сергій.
«Золотою дитиною» називає Юрія і його теща, Віра. Говорить, вони жили в одному дворі, у сусідніх будинках. І Юрій ніколи нікого не залишав без уваги.
Довгий час Юрій працював у Кременчуці на фірмі «Лукас». Колеги говорять — був чесний та добросовісний, був у гарних стосунках з усіма колегами.
Військовий шлях Юрій Вербенко розпочав 22 лютого 2023 року, розповідає нам військовослужбовець із позивним «Лиман».
У полеглого бійця лишилися мати, дружина та двоє доньок.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Юрія Вербенка на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.