Після Великодня православні християни відзначають поминальні дні. Вони завершуються у вівторок, на 9 день після воскресіння Ісуса Христа, згідно з церковним статутом. Традиційно віряни відзначають їх у першу неділю після великого релігійного свята. У поминальні дні християни згадують померлих родичів або близьких, відвідують їх могили на кладовищах.

Чому поминальні дні називають ще Радоницею та як церква ставиться до застіль, що влаштовують на кладовищах біля могил — детальніше у матеріалі. 

На 9 день після Великодня віряни приходять на кладовища задля того, щоб «принести цю велику радість, просвіту і лучезарне воскресіння Христове», розповідає «Кременчуцькому Телеграфу» настоятель Свято-Миколаївського собору Володимир Макогон. Тому цей день ще називають Радоницею — окрім відвідування могил, у храмах проводять загальні панахиди з поминанням про всіх померлих. 

— Решту оцих святкових смаколиків з великоднього кошика, ми їх беремо з собою (на кладовище — ред.). Вони є невід’ємним символом великодніх святкувань: паска і писанки — символи воскресіння, — говорить Володимир Макогон. 

Дозвілля на кладовищах на поминальні дні: що говорить церква

Вірянам не варто влаштовувати обіди на кладовищі, говорить настоятель храму, але додає, що «якщо хтось втомився або хтось хоче поснідати зранку, підкріпити сили — це не забороняється». 

— Якщо ви хочете проявити милосердя: поділіться, роздайте ці паски, ці писанки, подаруйте один одному. Там в ці дні дуже багато людей. Основою є проголошення воскресіння Христа, — каже священник.

Загалом, такі дозвілля «можуть завернути все до гріховних діл», додає Володимир Макогон.

Нагадаємо, раніше кременчуцький протоієрей розповідав про історію Великодня.

facebook x telegram whatsapp viber