«Чуйний, добрий, завжди на позитиві»: у Кременчуці попрощалися із сержантом Павлом Курилом

10.04.2024, 14:28 Переглядів: 926

 

Помер військовий 31 березня під час лікування внаслідок отриманих поранень

Сьогодні, 10 квітня, у Міському палаці культури Кременчук знову прощався з українським захисником. В останню путь проводжали старшого стрільця, сержанта Павла Курила. Народився військовий у 1976 році у Кременчуці, навчався у Кременчуцькій гімназії № 1, далі — у технікумі залізничного транспорту (нині — Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури та технологій). Після навчання працював на Укрзалізниці.

 

До лав Збройних сил України Павло приєднався 7 лютого 2023 року. Служив на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення.

— Помер Павло 31 березня під час перебування у санаторії «Роща» у селищі Пісочин на Харківщині. Світла пам’ять сержантові Павлу Курилу, який стояв на захисті своєї Батьківщини, — розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».

Попрощатися із померлим прийшли небагато людей — переважно рідні, знайомі, близькі друзі.

 

Шкільні друзі Павла згадують померлого як гарного друга, чуйну людину. Кажуть, у дитинстві постійно грали у футбол разом, часто їздили на риболовлю. І під час телефонних дзвінків друзям з фронту завжди обіцяв, що повернеться.

— Ніколи не відмовляв, завжди приходив на допомогу. Тільки подзвониш — Пашка уже тут як тут, — додає друг Павла, Ігор.

Друзі згадують, після навчання Павло почав працювати помічником машиніста, а далі був у постійних відрядженнях, тому спілкувалися не так часто, як хотілося б.

Поділилася спогадами про померлого і давня подруга Павла, Оксана.

— Він людина чуйна, добра, завжди на позитиві, завжди допоможе. Він назавжди таким і залишиться.

 

Жінка говорить, товариш пішов на фронт добровольцем: казав, що хтось мусить захищати державу.

— Різне було, але він оптимістично на все дивився. Писав, дзвонив, казав: чекайте, я повернуся. Ми його чекали, але трошки не так… У нас з ним найкращі роки пройшли разом, тож він завжди залишиться у нашій пам’яті, — додає пані Оксана.

У померлого військового залишилися мати, брат і донька.

Вшанувати пам’ять померлого на прощання прийшли й представники міської влади — перший заступник міського голови Володимир Пелипенко та секретар міськради Юрій Гриценко.

Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші полеглі українські воїни.

Фото: Артем Коваленко
Автор: Яна Гудзь Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх