«Багато уламків дістали з його тіла»: Кременчук попрощався з військовим Володимиром Бутником

21.11.2022, 17:28 Переглядів: 2 026

  

Поховали військовослужбовця на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі

Сьогодні, 21 листопада, Кременчук прощався із захисником України солдатом Володимиром Марковичем Бутником. Військовий загинув 12 листопада, захищаючи Донеччину, поблизу населеного пункту Горлівка. Володимир був солдатом, стрільцем 2 відділення 2 патрульного взводу 5 патрульної роти стрілецького батальйону із конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку військової частини А-3035.

Володимир Бутник народився 27 січня 1970 року, разом з братом навчався у спортивному ліцеї імені Піддубного (раніше інтернат Макаренка).

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Володимир був призваний в одну із частин Національної гвардії України. Проте 12 листопада під час наступу ворожих військ під містом Горлівка Донецької області загинув.

 

— Сьогодні попрощатися прийшли ті, з ким він навчався, хто його добре знав. Володю багато хто знає, він багато кому клав плитку, будинки у деяких районах Кременчука викладені його руками. Він був дуже працьовитий і талановитий. Його мобілізували з нашого Кременчуцького РТЦК та направили в одну з військових частин Національної гвардії України. Але 12 листопада під час контрнаступу ворожих військ під Горлівкою він загинув. Контратака у ворога зірвалася, й наші пішли у наступ. Зупинили агресора, але наш Володя загинув від множинних уламкових поранень.

Багато уламків дістали з його тіла: великі й маленькі. Він стійко стояв на своїх позиціях.

У нього залишився брат, донька з Польщі приїхала, — розповів військовий з позивним «Художник».

  

Директор Кременчуцької спеціалізованої школи-інтернату ім.І.М. Піддубного Олександр Кириченко додав, що Володимир Бутник навчався разом із братом. Він став 4 випускником спортінтернату, який загинув з 24 лютого.

 

— Володя навчався разом із братом: чудові хлопці були. Він відвідував чимало спортивних секцій, гуртків. Займався судномоделюванням, був допитливим, хотів працювати на будівництві. Тож далі навчався в училищі №2 за будівничим фахом. Коли ворог захопив Донецьку і Луганську області, то пішов воювати у зону АТО. Перебував там до півтора року. Мав досвід бойових дій. Тоді пішов за покликом серця і душі захищати рідну Батьківщину. Так і з початком повномасштабного вторгнення. На жаль загинув, про його смерть повідомили адміністрацію навчального закладу однокласники. У нього було  багато друзів. Адже міг прийти на допомогу молодшим, щось порадити старшим, — сказав Олександр Кириченко.

Побратим з позивним «Море» додав, що Володимир був тихим, у житті навіть мухи не скривдить.

— Ми воювали разом в АТО. Нас доля розкидала. Він просився до мене, але сказав, що потрапив в Нацгвардію. Але з одного роду військ не переводять в інший, — говорить він.

 

Військовий з позивним «Море» показав останнє фото, яке надіслав йому Володимиром

Схилившись на коліно кременчужани утворили коридор пошани. Коли виносили домовину із військовим йшов дощ. Навіть небо плакало за захисником України.

Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі, поховали Володимира Бутника на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі.

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 47 від 24 листопада 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх