Молодий голкіпер «Кременя» Станіслав Оксененко став кращим гравцем суботнього матчу проти одного з лідерів Другої ліги – «Чайки».
Станіслав зіграв достатньо просто і водночас надійно. Якби не кіпер господарів, рахунок був би зовсім іншим. І точно не на користь «Кременя-2».
«Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з воротарем та дізнався, як вдалося відібрати очки у лідера, які ставить перед собою завдання та як проходить перехід з дитячого до дорослого футболу.
– Станіславе, як тобі гра з «Чайкою»? На що робили ставку у цьому матчі? Внаслідок чого вдалося дати бій одному з лідерів чемпіонату?
– Гра з «Чайкою» вийшла рівною і конкурентною. З кожним суперником можна грати й демонструвати хорошу гру. У нас хороша, міцна команда, яка здатна демонструвати гарні результати.
– З якими труднощами команда зіштовхнулася у новому чемпіонаті? Саме вам довелося першими відкривати стадіон після тривалої перерви та першими спускатися до укриття?
– Звичайно, досить важко спокійно виходити на футбольне поле, коли розумієш, що у твоїй країні ведуться бойові дії. Від усієї команди ми дякуємо нашим захисникам, що дають можливість відчувати життя повноцінним.
– Особисто для себе які ставиш завдання на новий сезон?
– Завдання перш за все командні: у кожному матчі претендувати на зароблені очки, зайняти якомога вищу сходинку у турнірній таблиці. І вже після цього на фоні команди кожен зможе показати себе.
– Які враження були коли дебютував за професійну команду «Кремінь-2»? Чи є бажання стати у воротах основної команди?
– Враження лише найприємніші. Дякую тренерам і керівництву, що дають таку можливість. Будемо працювати далі.
– Зараз через воєнний стан зупинили змагання ДЮФЛУ. Яка подальша доля твоїх одноклубників (частина з них грає в U-19, частина у Кремінь-2)?
– Багатьом нашим футболістам 2006 року народження дали можливість показати себе у професійній команді «Кремінь-2», хтось вирішив спробувати себе в інших клубах. У кожного свій шлях, але однозначно у кожного ще буде можливість проторувати собі шлях у футбол.
– Для тебе особисто є різниця між чемпіонатом у ДЮФЛУ, чемпіонатом області та Другою лігою? Якщо так, то чим?
– Звичайно, різниця дуже відчутна: швидкості, темп гри та рівень виконавців кардинально відрізняється. ДЮФЛУ — це хороший перехідний етап, для підлітків це шанс привертати до себе увагу, зарекомендувати себе. Друга ліга — професійний футбол, тут ми не маємо права на помилки, адже ведеться бій за кожне очко.
– Й розкажи трохи про себе, Як почав займатися футболом, хто привів на тренування? Хто перший тренер? Чим захоплюєшся крім футболу?
– Футбол — це любов з дитинства. Ще у шестирічному віці батько привів на тренування до МФК «Кремінь» 2006 року народження до Олександра Андрійовича Зозулі. Саме з цього і почалась футбольна історія.
– Наразі матчі проходять без глядачів. Щоб хотів сказати вболівальникам, які дивляться ваші матчі, хвилюються та намагаються підтримати?
– Дякую усім вболівальникам за підтримку усієї структури футбольного клубу «Кремінь», як першої команди, так і другої. Це важливо для усіх гравців і тренерів. Будемо й надалі боротися за кожне очко і будемо намагатись здобувати перемоги.
