«Війна зараз відбувається у душі кожного!» У галереї відкрили дві патріотичні мистецькі виставки

6.07.2022, 22:11 Переглядів: 3 850

 

Їх об’єднує дещо спільне – воєнна тематика, патріотичні роботи присвячені українській культурі та боротьбі нашого народу за незалежність

Сьогодні, 6 липня, у Кременчуцькій художній галереї відкрилося одразу дві виставки Зоряни Дашко та Вадима Каторгіна. Їх об’єднує дещо спільне – воєнна тематика, патріотичні роботи присвячені українській культурі та боротьбі нашого народу за незалежність.

Зоряна Дашко
Зоряна Дашко

В експозиції представлені 70 картин та дві кераміки мисткині Дашко, над якими вона працювала протягом 10 років. Але основа виставки – це все ж картини, присвячені війні в Україні. Їх можна розділити на два блоки:

  • серія «Код UA», де Зоряна досліджувала вишиванки, народні образи та мотиви, намагалася зрозуміти у живописі і графіці, що закодовано в українських символах;
  • а друга серія – «Мотанка свободи» – це переосмислення авторкою подій війни і створення жіночого образу, який служить дітям, народу, захищає, зцілює.

Зоряна Дашко розповіла, що у соцмережах їй запропонували створити дохристиянський оберіг – ляльку-мотанку. І для цього вона обрала акварель.

- Я коли малювала мотанок, навіть відчувала своїх покійних бабусь. Я так розумію, що жінки, якщо якісь якості надбали за своє життя, продовжують цими якостями служити своїм дітям, онукам, народу. Тому мотанка – вона захисниця, оранта, що оберігає, вона цілителька для зранених. Усі події, які відбувалися під час війни, я переосмислювала у циклі цих картин – і так вони створювалися, - поділилася художниця.

Нагадаємо, що її роботи вже побачила Європа, адже кременчужанка Ольга Григораш використовує образ ляльки-мотанки у своїх спектаклях у польській Познані. Там у театрі «Емігрант» створили виставу «Життя», сценарій якої перегукується з картинами мисткині.

Зоряна Дашко не боїться екпериментувати, вона працює у різних техніках, наприклад, використовує у живописі грубе полотно, тоді виходять фактурні роботи. Також у її доробку є колажі – вирізані з журналів сюжети та персонажі, з яких формується розповідь.

- Ця техніка добре «заходить» при психологічній реабілітації, у ній створені роботи атовців. Після цієї техніки налагоджується сон, тому що коли людина створює їх, то розкладається по полицях інформація, і людина починає краще себе розуміти, - розповідає мисткиня.

З 2016 по 2021 рік Зоряна працювала у Кременчуцькому обласному шпиталі для ветеранів війни арттерапевтом, у її роботі медицина поєдналася з мистецтвом. Коли до неї приходили люди, вона просила їх намалювати те, що вони відчувають. Тоді людина відходить від мислення словами і перемикається на малюнки. Потім зі створеними образами працюють, їх аналізують: домальовують чи обговорюють. Така методика безпечна для психіки людини, бо вона вважає, що ніхто їй «не лізе у голову», бо з нею розмовляють не про її проблеми, а про картини. Але Зоряна Дашко впевнена, що таким чином приходить зцілення:

- Людина вважає, що її ніхто не чіпає. Я ж не з нею балакаю, а про картину. Ми граємося, і виявляється, що зцілюється душа.

Щодо подій війни, художниця вважає, що на місці «Амстору» має знову зазеленіти парк, який знищили, коли будували торгівельний центр.

До януковича на місті «Амстора» була паркова зона. До влади прийшла команда, яка вирішувала питання по понятіям. Їм неодмінно був потрібен в цьому місті торгівельно- розважальний комплекс. Місто чинило опір. Якось вночі була зігнана техніка, і на ранок мешканці побачили викорчований парк. Так з'явився «Амстор», і трагічно зник, прихопивши з собою життя мирних мешканців, – написала вона у фейсбуці.

Зоряна розповіла і про своє бачення війни в цілому:

- Вже скільки віків ми маємо стати самостійними, у нас кожного разу зривалася ця історія, тому що ми не були єдині у собі. Люди на різних рівнях не моужуть дійти згоди. Тому що немає єдності, ми не можемо дати опір. І зараз найважливіше – цю єдність всередині здобути, тоді ті сили, які навкруги нас, не зможуть нас взяти. І всілякі речі, коли ми хибимо совістю, робимо щось не так, означають, що лукавий має в нас свою частку. Тому росіяни мають над нами силу. Коли ми в собі це подолаємо, станемо настільки сильними та мужніми, війна тоді скінчиться. Тим паче, увесь світ за нас. Війна зараз відбувається у душі кожного!

Вадим Каторгін
Вадим Каторгін

Серед робіт Вадима Каторгіна – колажі розбомбленого ТЦ «Амстор», також він випустив і презентував марки та конверти із зображенням кременчужан-учасників АТО, які загинули.

Створюючи свої авангардні колажі, Каторгін як філософ і художник шукав відповіді на запитання, чому почалася війна, чого постраждали люди в «Амсторі». Він вважає, якщо українці не зупинять росіян, ті дійдуть до Європи. На його думку, мета ракетного удару по торгівельному центру у Кременчуці – залякати людей:

- Ракета коштує 5 млн. Вони могли підбити міст чи, не дай боже, ГЕС, а вони по людях стріляли.

На околиці Києва, неподалік Бучі митець має майстерню. Зі своєї квартири на 4 поверсі у перші дні повномасштабної війни бачив, як летіли російські гелікоптери і винищувачі. Зараз живе і творить у Кременчуці.

- Якщо б вони дійшли до майстерні і побачили ці колажі, мене б розстріляли, одразу. Тому що вони шукали активістів, у мене там і путін є, і Гітлер та інше, - каже чоловік.

Також на стендах галереї можна побачити філателістичну виставку «Слава Україні, Героям слава!», яка присвячена війні за незалежність нашої держави.

Виставки триватимуть з 6 по 20 липня включно. Ознайомитися з роботами можна з 10.00 до 16.00, крім понеділка і вівторка. А у неділю, 10 липня, з 13.00 до 14.30 усі охочу зможуть поспілкуватися з мисткинею Зоряною Дашко.

Фото: Артем Коваленко
Автор: Катерина Турубара Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 38 від 22 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх