«Це дуже страшно, коли не знаєш, що з ним»: історія кременчужанки Яни, яка одружилася під час війни

24.05.2022, 13:38 Переглядів: 2 418

 

Військовий із Полтавщини одружився в Городні, а пропозицію зробив на автобусній зупинці 

Дмитро Терещенко – старший сержант взводу, нині захищає Чернігівщину на кордоні. Народився в селі Смотрики на Полтавщині. Там і познайомився з Яною Дворовою. Дівчина родом з Кременчука, переїхала разом з батьками в село, пішла до місцевої школи.

- Ми дуже добре спілкувалися, дружили, сиділи за однією партою. Та час ішов, і після школи ми роз’їхалися різними містами, щоб здобути професії, – розповідає Дмитро.

Яна повернулася до Кременчука, а Дмитро після дев’яти класів поїхав до Києва вчитися на слюсаря. Це було у 2013, а у 2014 розпочалася війна. Хлопцеві тоді було 16 років, і він вирішив, що як тільки йому виповниться 18, піде захищати країну: «У 2016 році, в той самий день, коли закінчилося моє навчання, уже були готові документи на підписання контракту. Я одразу поїхав навчатися на курс молодого бійця у Старичі Львівської області. З того часу, з 18 років, я в Збройних Силах».

Яна розповідає, після школи вони з Дмитром хоч і роз’їхалися різними містами, проте зв’язку не втрачали: «Ми переписувалися, спілкувалися, коли була можливість. Потім він приїхав до мене у 2018 році в Кременчук, тобто уже й стосунки у нас були, але все ж таки щось пішло не за планом».

Дмитро каже, часу на спілкування особливо не було – він служив за контрактом, брав участь в бойових діях на сході України. А потім Яна переїхала жити до Маріуполя, і під час однієї з ротацій на Донеччину вдалося з нею побачитися.

- Зустрілися, посиділи, погуляли, я поїхав назад на позицію, і після того ми не змогли вже більше побачитися. Далі почали вже більше спілкуватися, а потім Яна захотіла приїхати до мене в Гончарівське, – розповідає Дмитро.

Приїхала Яна 18 лютого цього року, Дмитро зустрічав її в Чернігові. Коли дівчина вийшла з автобуса, одразу зробив їй пропозицію. «Я не думала, одразу сказала «так». Я дуже була рада, я аж ту валізу кинула…», – каже Яна.

Яна – майстер з манікюру, і коли переїхала до Маріуполя, працювала і там, і в Кременчуку, куди їздила кожного місяця. 21 лютого після поїдки до Дмитра також повернулася до рідного міста, звідки за кілька днів мала їхати до Маріуполя – забрати речі. Але не встигла.

- 24 лютого Діма мені о шостій ранку написав, що все почалося, і невідомо, коли він на зв’язок вийде. Але сказав, що за першої можливості буде писати. Із самого початку міг два-три дні не писати, а коли була можливість, тільки плюсики писав, навіть без слів, просто щоб я розуміла, що він живий, що все добре, – розповідає Яна.

Дмитро має бойовий досвід, найбільше, каже, йому запам’ятався наступ на Авдіївку в 2017 році: «Там були активні бойові дії, артилерія постійно била, здавалося, це найсильніше з усього, що було. Потім якось воно почало згасати, були такі дрібні перестрілки здебільшого. А 24 лютого тоді все змінилося повністю. Раніше я не бачив, щоб бомбила авіація». Старший сержант взводу Терещенко воював у Чернігові в районі Бобровиці. Отримав легку контузію, коли поряд вибухнув снаряд. Якщо був зв’язок, телефонував Яні, це могло бути й вночі, головне не час, а те, що відгукнувся.

- Це дуже страшно, коли не знаєш, що з ним, чи їв він там щось, і взагалі, що відбувається… Він казав, що ми сильні, ми справимося, все буде добре. І ми повинні завжди бути поруч одне з одним, – згадує Яна.

Закохані вирішили не відкладати весілля на «після Перемоги», бо, кажуть, війна не тільки зруйнувала плани – одружитися хотіли 20 липня – але ще більше об’єднала їх. «Ми повинні бути разом і нічого нам не завадить», – каже Яна. А Дмитро додає: «Це та людина, яка мені потрібна. Вона підтримувала мене, коли я воював в Чернігові, ви ж пам’ятаєте, що тоді було… І ця підтримка була для мене дуже важливою.

Тому я хочу, щоб вона саме тепер стала моєю дружиною, щоб не відкладати на потім, потім просто невідомо, де ми знову будемо, чи зможемо ми потім побачитися через місяць, чи побачимося через рік уже».

Хоча нині активних бойових дій в Чернігові вже немає, хвилювання за коханого нікуди не зникло, каже Яна. Проте згадує слова, які Дмитро сказав в одній із телефонних розмов: «Він сказав, що дуже-дуже сильно мене любить, і що він мене не залишить, а повернеться живий-здоровий. І будуть у нас діточки».

Автор: Суспільне
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 38 від 22 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх