Хто може бути донором органів та як ним стати — відповідь експерта

Щодня лікарі рятують життя людей методом трансплантації. Але в Україні й у всьому світі існує дефіцит донорських органів. Розв’язувати цю проблему може добровільне донорство: прижиттєве або посмертне

Артур Карамян, завідувач відділу органної трансплантації спеціалізованої державної установи Український центр транспланткоординації, розповів, що в Україні наявне не лише посмертне донорство, а й можлива трансплантація від живого донора, але лише у випадку, якщо цей живий донор є родинним представником реципієнта.

Якщо ми говоримо про посмертне донорство, то існує два варіанти надання заяви: прижиттєва згода, або згода родичів після смерті особи.

Для того, щоб надати прижиттєву згоду, необхідно:

• зайти на сайт Українського Центру Трансплант-координації,
• в розділі «Регіональні центри» знайти найближчий для себе центр трансплантації,
• знайти координати трансплант-координатора, його контактну інформацію, номер телефону,
• зв’язати з ним і звернутись безпосередньо в зазначений час для того, щоб підписати заяву.

Для надання згоди на посмертне донорство або заяви про відкликання наданої раніше такої згоди трансплант-координатору слід пред’явити документ, що посвідчує особу (паспорт).
Підписання заяви про згоду на посмертне донорство не потребує нотаріального посвідчення чи засвідчення справжності підпису зазначеної особи нотаріусом.

Після того, як людина звернулась, написала заяву, трансплант-координатор формує в єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ) запис про таку особу, сканує заяву і завантажує її.

Ця інформація зберігається в базі, і про неї, ніхто не знає, окрім людини, яка її надала. Інформація про заяву стає доступною лише після того, як такій людині встановлюється діагноз смерть мозку.

Тобто рідним повідомляють про те, що пацієнт знаходиться в відділенні реанімації і має критерії для ініціації такої процедури, як діагностика смерті мозку. Такий діагноз свідчить про те, що людина померла й відновлення жодних функцій неможливе. Й тільки після цього родичам пропонують пожертвувати органи для трансплантації. Погоджуватися чи ні — рішення за ними.