Школярі Горішніх Плавнів реалізували цікавий STEAM-проєкт

В січні у спеціалізованій загальноосвітній школі № 5 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу відбувся відкритий урок мистецтва, як заключний етап реалізації STEAM-проєкту «Історія однієї пісні». Заняття відбулося в сучасному кабінеті музики, відкритому на початку навчального року. Урок відвідали міський голова Дмитро Биков, його заступниця Надія Угнічева, начальниця відділу освіти Оксана Семерянін.

Над підготовкою проєкту працювали вихованці шкільних вокальних колективів «Діти світла» та «Солодка мрія». На початку уроку учасники заходу переглянули відео про місто Покровськ, у районі якого йдуть бої з російськими окупантами. Педагог-організатор Наталія Руденко запропонувала дітям відповісти на питання, як переглянуте відео пов’язане з уроком. Усі варіанти відповідей зводилися до одного: це місто, де жив і творив автор всесвітньо відомого твору «Щедрик» Микола Леонтович.

Вона запропонувала учням дізнатися деталі створення пісні за допомогою «мандрівки» через основні віхи цієї історії, збирати й фіксувати на нотному стані ноти твору. А дев’ятикласниці, вихованці музичної школи Поліні Кривошеї дала окреме доручення: упродовж уроку записувати ноти за допомогою комп’ютерної програми MuseScore.

Перша нота в розповіді — «До» спрямувала учнів до постаті митця. Поки діти фіксували відповідну ноту на нотному стані, інша частина школярів розповідала про життєвий та творчий шлях Миколи Дмитровича Леонтовича. Вони зазначили, що український композитор, хоровий диригент, педагог і громадський діяч народився у 1877 році в селі Монастирок на Поділлі в родині священника. З дитинства виявляв любов до музики та народного мистецтва. Початкову музичну освіту Микола Леонтович здобув від батька, який чудово співав, грав на цитрі, скрипці, гітарі, балалайці, віолончелі та деякий час керував хором семінаристів.

У 15 років композитор почав навчання в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Там він опанував теорію музики, техніку хорового співу та вчився грати на скрипці, фортепіано та інших музичних інструментах. Разом з тим починає працювати над обробкою народних мелодій, звертаючись до робіт Миколи Лисенка як прикладу для власної творчості. Саме обробці українських народних пісень Микола Леонтович присвятив своє життя, створивши понад 150 хорових творів, зокрема і легендарний «Щедрик», який став символом Різдва не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Далі відповідно до задуму розповіді були розташовані ноти «Сі», «До», «Ля». Завдяки позначеній ними інформації школярі дізналися, які народні пісні вплинули на створення «Щедрика» та як Микола Леонтович зумів зберегти дух народної творчості. А також визначити географічне поширення твору та збереження культурної спадщини під час війни.

Учителька музичного мистецтва Марина Попович підкреслила, що «у важкі часи культура допомагає народу зберегти свою ідентичність, цінності й традиції, які зближують та об’єднують людей».

Наступна нота «До» привела учнів до розуміння краси «Щедрика» в аранжуванні.

Вони зазначали, що цей твір — надзвичайно гнучка мелодія, яка здатна звучати абсолютно по-різному залежно від того, як її аранжують. Діти прослухали й порівняли шість варіантів аранжування «Щедрика». Далі учасникам заняття було запропоновано записати ноти «Ля», «До», присвячені тому, як наша колядка стала саундтреком (музичним супроводом), обговоренню того, чи можливо зберегти автентичність і водночас модернізувати народні пісні. Насамкінець уроку діти заспівали улюблений «Щедрик» за своїми нотними записами та звіряючи із записом нот, зробленим Поліною Кривошеєю за допомогою нотного редактора MuseScore.

Наталія Руденко підкреслила, що «Щедрик» — «це не просто пісня, а символ української культури, глибокої любові до свого коріння та національної ідентичності». Завдяки творчості Миколи Леонтовича, наголосила вона, достатньо простий мотив народної щедрівки перетворився на світовий музичний шедевр, який об’єднує людей різних країн і культур.

Своєю чергою Марина Попович наголосила, що «цей урок навчив нас, що культура — це надзвичайно потужна сила: зберігаючи її, ми зберігаємо не лише традиції, а й саму душу нашого народу».

Враженнями від уроку поділилася учениця 8-А класу Анна Самойлова.

Ще одна учениця 8-А класу, учасниця учнівської шкільної ради Вероніка Матвієць зазначила, що на уроці вона розповідала про культурне надбання.

STEAM (англ. Science, Tech№logy, Engineering, Art and Mathematics, укр. Наука, Технології, Інженерія, Мистецтво й Математика) — збірний термін, яким називають підходи до освітнього процесу, що полягають в отриманні теоретичних знань під час практичної діяльності. SТЕАM-навчання — охоплює значно ширше поняття, аніж технічна освіта — це поєднання технічних знань та креативності завдяки залученню мистецької, гуманітарної складової. Мистецтво в цій концепції є ключовим компонентом
для стимулювання творчості та інноваційного мислення. У СЗОШ № 5 Горішніх Плавнів впроваджується комплексний STEAM-проєкт «Шкільний Всесвіт».