Костянтин Кууск, колишній голова ГО «На крилах надії України», волонтер і параспортсмен, має першу групу інвалідності й пересувається на кріслі колісному. З початку повномасштабної війни чоловік перебуває за кордоном, проте днями вимушений був повернутися до України через те, що ТЦК оголосило його в розшук.
Про те, як проходив ВЛК й про висновки ТЦК, Костянтин Кууск розповів «Кременчуцькому Телеграфу»
— На кожному кроці — порушення закону. Я їхав в Україну спеціально, щоб вирішити питання, чому мене об’явили в розшук. Відповідно до вимог законодавства, я вчасно оновив всі свої дані. Я подав інформацію про реєстрацію та місце проживання — вказав польську адресу. Все було добре, проте у лютому на сайт Оберіг було завантажено штучний інтелект, який самостійно обробляв військово-облікові дані. Він працював у тестовому режимі. У квітні ця система зі штучним інтелектом автоматично відправляла повістки до всіх. Тобто відбувся витік державної інформації, коли вони скористувалися штучним інтелектом — йдеться про порушення передачі персональних даних. Я не дозволяв надавати мої персональні дані третім особам, у тому числі штучному інтелекту.
Вчора чоловік відвідав кременчуцький ТЦК та СП й отримав направлення на проходження ВЛК.
Сьогодні відвідав комісію. Розповідає, що пройшов усіх лікарів, проте має безліч питань щодо правомірності всього, що відбувається:
— Я надав документ МСЕК, там де вказано, що у мене безстрокова, тобто довічна інвалідність. Висновок МСЕК виданий у 2002 році. Пенсійне посвідчення підтверджує мою групу інвалідності. Відповідно до вимог, я мав з’явитися до ТЦК, показати свою групу інвалідності, і вони мусили зняти мене з обліку протягом тижня-двох. Проте мене, особу з інвалідністю першої групи з дитинства, яка не повинна проходити ВЛК, все одно направляють на комісію. Це порушення з боку ТЦК!
Костянтин обурений. Каже, не відчуває, що Кременчук — це його рідний дім: «Я подолав 2000 км, щоб приїхати до ТЦК й вирішити проблему. Проте зіткнувся з байдужістю й свавіллям».
— Сьогодні для мене Кременчук — не місце, де підтримують, роблять по-людськи, це місце, де створювати проблеми й, попри порушення закону, направляють на ВЛК. Я не маю проходити ВЛК, тому що я не військовозобов’язаний. Яка ще країна у світі, крім нашої, бере людину з інвалідністю, на кріслі колісному?
За словами Костянтина Кууска, в кременчуцькому ТЦК ніяких пояснень не дають: «Вони просто виконують свою роботу, яку диктує ця система».
Наразі чоловік чекає, поки йому видадуть військовий квиток.
— Я наголошую, що немає тимчасово непридатних. Відповідно до закону України є або придатна особа, або непридатна. Тож, виходячи з всього, що відбувається, вони визнають, що я — придатна особа. Я глибоко розчарований цією системою. Так не повинно бути.
Костянтин Кууск налаштований рішуче:
«Хочу, щоб це дійшло до Президента України. Є закон, який не має права порушувати ніхто. Є людська гідність, яку теж ніхто не має права порушувати».
