У щоденній рутині важливо знаходити спосіб перемикатися, і хороша книга — саме той варіант, що дозволить відвернутися від тривожних новин та банальних, однотипних серіалів. Хтось розумний сказав: не існує людей, які не люблять читати — є ті, хто ще не знайшов «своєї» книги. Саме тому «Кременчуцький Телеграф» розпочинає цикл «Читати — не нудно». На вас чекатимуть книжкові новинки, рекомендації та тематичні добірки, аби кожен міг знайти щось цікаве для себе і бодай на кілька годин відірватися від буденності.
«Таємниця таємниць», або Роберт Ленґдон повертається
Пам’ятаєте Дена Брауна, автора книг «Код да Вінчі», «Янголи і демони» та багатьох інших (ці, до речі, мають екранізації)? Торік він написав іще одну книгу про професора Гарвардського університету Роберта Ленґдона, який знову потрапляє у вирву пригод та неприємностей. Буквально днями книга вийшла в українському перекладі, тож це ще той «гарячий пиріжечок». До того ж автор залишив у книзі автограф для українських читачів, що не може не тішити.
Для кого: любителям інтелектуальної, проте не занудної літератури та пригод, від яких важко відірватися.
А це точно книга?
Олди тут? На що схоже? Ні-ні, це не відеокасета! Хоча, якщо не знати, цілком можливо загубити її на полиці серед касет. Проте це дійсно книга із доволі оригінальним та незвичним оформленням від Ренсома Ріґґза, знайомого нам за циклом книг про «Дім дивних дітей». «Надзвичайні розчарування Леопольда Беррі» повертають нас у 90-ті не тільки за зовнішнім виглядом — це історія, що поєднує у собі реальність та дешевий серіал тієї епохи, і де чудовиська з телеекранів опиняються в реальному житті.
Для кого: любителям химерного і тим, хто ностальгує за підлітковим віком та 90-тими.
Мобільні телефони перетворять вас на зомбі!
І ні, це не жахалка, якою 15-20 років тому старше покоління намагалося віднадити молодь «клацати у телефонах». Це основа книги «Зона покриття» авторства Стівена Кінга, яка вперше була видана в Україні далекого 2006-го, і лише цьогоріч дочекалася перевидання. Країну охопив хаос: через стільникову мережу передається імпульс, що знищує людський розум. Динамічно та кінематографічно — усе в дусі дядечка Кінга.
Для кого: прихильникам історій про зомбі-апокаліпсис, жахастиків та кровожерливих, проте легких книг.
Не драконами єдиними: любовні романи, що «чіпляють» кожного
Якщо вам уже набридли дракони й гучний успіх «Четвертого крила», варто звернути увагу на інші книжки їхньої «матері» — Ребекки Яррос. Поза фентезійним світом вона пише не менш емоційні й захопливі історії про кохання, втрати й складні життєві вибори. Це нагода побачити авторку з іншого боку — реалістичного, але не менш чуттєвого.
Нині українською видані такі романи авторки: «Незавершені справи», «Найдорожче в житті», «Останній лист», «Варіація» та «Якщо це станеться». Усі їх об’єднує емоційність та фокус на людських стосунках у складних життєвих обставинах. Це не «легкі» любовні історії — у центрі кожної з них травма, втрата, почуття провини або вибір, який змінює життя. Її герої — люди з досвідом, часто пов’язані з військовою службою, родинними драмами чи кризами, і кохання тут не ідеальне, а вистраждане.
Для кого: тим, хто не боїться розбити серце та залишити його уламки на сторінках книги. Чи тим, хто має сміливість плакати над книгою і тримає поруч паперові хустинки.
Подивилися? Почитайте!
Ніколи не лишалися без уваги й екранізації книг. Із останніх найгучніших та найпопулярніших – «Буремний перевал» Емілі Бронте та «Служниця» Фріди Мак-Фадден.
Отож, якщо ви вже бачили котрийсь із цих фільмів — радимо не гаяти часу, а швиденько брати до рук книгу. У «Буремному перевалі» сюжет адаптований і певною мірою відрізняється від класичного оригінального. Це історія пристрасті, помсти та соціальної нерівності, що захопить до останньої сторінки.
Ну й на противагу вічній класиці — сучасний динамічний трилер «Служниця», історія дівчини з таємницями минулого, яка влаштовується на роботу до заможного подружжя. Тут фільм фактично дублює книгу, хоча більше акцентує на ефектній атмосфері та акторській грі, місцями упускаючи деталі. Книга ж натомість краще розкриває внутрішні думки та психологію героїв.
Тож для повної картини екранізації з романами радимо порівняти.
Для кого: тим, хто не боїться сюжетних спойлерів, любить зіставляти та прискіпуватися до деталей.
Те, чого не відняти
Особливої уваги заслуговують книги українських авторів — наших сучасників, які пишуть про російсько-українську війну, а дехто навіть безпосередньо бере в ній участь. Із кожним місяцем подібних книг стає усе більше, і одна не поступається іншій у своїй важливості та значущості для суспільства. Але наразі пропонуємо зупинитися на таких трьох.
«Гемінґвей нічого не знає». Автор — Артур Дронь, поет, доброволець ЗСУ, а нині ветеран війни. Книга є збіркою короткої прози — свідчень солдата про війну. У ній автор ділиться власним досвідом — життям в окопах, дружбою та загибеллю побратимів, почуттями до коханої та терапевтичним опрацюванням травми. Написано сучасно і надзвичайно боляче, проте так важливо для кожного.
Ще одна книга пера українського військовослужбовця про службу в умовах війни — «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса. У книзі військовий описав роки своєї служби у контрактній армії та період початку російсько-української війни й антитерористичної операції із 2014 року. Висвітлює реалії української армії, яка на той час ще не далеко відійшла від радянської. Автор просто та щиро розповідає про свій досвід — ніби в розмові за чаєм на кухні. А дублює історії інтерактивом — світлинами та відеофрагментами, які знімав під час служби.
І ще одна, дещо інша, проте не менш важлива книга — збірка поезії Юлії Паєвської (Тайри) «Наживо». Це відверті рядки, написані парамедикинею після звільнення із російського полону. У ній авторка осмислює особистий травматичний досвід війни, катувань, виживання та незламності — що є своєрідною формою психологічної терапії.
Для кого книги: для всіх!
Сподіваємося, серед запропонованого хоча б одна книга припала вам до душі і ви захочете провести з нею кілька вечорів. Ми ж тим часом продовжимо підбирати для вас такі історії — різні, чесні та захопливі. Аби читання перестало бути «нудним» і перетворилося на те, до чого хочеться повертатися знову і знову.
Дякуємо книгарні КСД у Кременчуці за можливість зробити фотографії книг при підготовці матеріалу.
