Розбір маркувань на дой-паках: як зрозуміти, чи підлягає пакет вторинній переробці?

Дой пак використовується для пакування соків, молочних продуктів, дитячого харчування, соусів, супів та інших рідких товарів завдяки своїй зручності та функціональним властивостям. Ця упаковка поєднує в собі переваги твердих та гнучких матеріалів, забезпечуючи надійний захист продукту від зовнішніх впливів.

Розуміння маркувань на такій упаковці допоможе правильно визначити можливість її переробки та зменшити вплив на довкілля. Кожен символ на пакеті несе важливу інформацію про матеріал, його походження та рекомендовані способи утилізації після використання.

Основні типи маркувань на дой-паках

Маркування на упаковці містить декілька категорій позначень, які вказують на різні характеристики матеріалу та його вплив на навколишнє середовище. Найважливішими є цифрові коди переробки, які розміщуються всередині трикутника зі стрілок — символу, що став міжнародним стандартом для позначення можливості переробки. Ці коди від 1 до 7 вказують на тип пластику або матеріалу, з якого виготовлена упаковка, а також надають інформацію про складність процесу його переробки. Система кодування була розроблена для спрощення процесу сортування відходів та підвищення ефективності рециклінгу на промисловому рівні.

Разом з цифровим кодом на дой-паках зустрічаються літерні позначення матеріалів, які надають більш детальну інформацію про склад упаковки:

Код переробки в трикутнику є найважливішим індикатором. Цифри від 1 до 7 вказують на тип пластику:

• 1 (PET) та 2 (HDPE) — легко переробляються;
• 3 (PVC), 6 (PS), 7 (OTHER) — складно переробляються або не переробляються зовсім;
• 4 (LDPE) та 5 (PP) — часто використовуються в дой-паках, переробляються за наявності відповідних потужностей.

Маркування "C/PAP" або подібні позначення вказують на комбіновані матеріали (картон/пластик/алюміній). Такі дой-паки складно переробляти через неможливість легкого розділення шарів.

Металізовані плівки часто мають маркування "ALU" або спеціальні символи. Вони погано піддаються переробці через складність відділення металевого шару.

Символ "Зелена крапка" означає, що виробник сплатив внесок за переробку упаковки в Європі, але не гарантує фактичної переробки.

Розуміння цих позначень стає ключовим фактором для правильного сортування відходів та визначення найбільш ефективного способу їх подальшої переробки.

Як визначити можливість переробки

Процес визначення придатності упаковки до вторинної переробки потребує уважного аналізу всіх маркувань та розуміння технологічних особливостей рециклінгу. Багатошарова структура дой-паків значно ускладнює процес переробки, оскільки різні матеріали мають відмінні властивості, температури плавлення та хімічну стійкість.

Сучасні технології переробки розвиваються, але поки що не всі комбінації матеріалів можуть бути ефективно розділені та перероблені. Однак це не означає, що така упаковка не підлягає утилізації взагалі — існують спеціалізовані підприємства, які працюють саме з багатошаровими матеріалами.

Для точного визначення можливості переробки слід перевірити такі елементи в порядку їх важливості:

1. Наявність символу переробки у вигляді трикутника зі стрілок — основний індикатор придатності до рециклінгу.
2. Цифровий код всередині трикутника — коди 1, 2, 4, 5 зазвичай легше переробляються промисловими методами.
3. Додаткові написи типу «Recyclable», «Підлягає переробці» або «Eco-friendly» — прямі вказівки виробника.
4. Інформацію про багатошарову структуру — чим менше шарів, тим простіше процес розділення матеріалів.
5. Наявність металевих елементів — кришок, клапанів, носиків, які потребують окремого видалення перед переробкою.
6. Розмір та товщину упаковки — великі та товсті пакети переробляються краще за тонкі плівки.

Ці критерії в комплексі допоможуть прийняти обгрунтоване рішення щодо найбільш екологічного способу утилізації конкретного дой-паку.