Ринок нерухомості у Кременчуці: що купують, що продають і чому так дорого

На початку літа 2025 року ринок нерухомості Кременчука нагадує перехрестя з сотнею напрямків. Хтось терміново продає, хтось вагається купувати, а хтось приходить із сертифікатом і не знає, що з ним робити.

Щоб розібратись у ситуації без прикрас, ми звернулися до директора агентства нерухомості SOVA Романа Шкарупи, який розповів, куди рухається кременчуцька нерухомість — і чому не варто купувати чи продавати квартиру без залучення фахівця.

«Ситуація жива, але не така, як хотілося б»

— Романе, що зараз відбувається на ринку?

— Ринок працює, але гірше, ніж хотілося б. Попит є, але в основному на квартири. Дзвінки — здебільшого щодо продажу. Люди переїжджають через війну, особливо в періоди загострень. Але попри все, ринок не зупинився. Просто він сильно розтягнутий у часі.

— А що з цінами? Вони ростуть, падають, тримаються стабільно?

— Оголошення — це одне, реальні угоди — зовсім інше. Наприклад, квартира, яка реально коштує 22 тисячі доларів, «висить» в інтернеті за 30. І таких «вивісок» багато. Я завжди кажу клієнтам: не орієнтуйтесь тільки на оголошення. Є ціни, які сформував ринок, і є очікування продавців — це зовсім різні речі.

Сертифікати — це не чарівна паличка

— Останнім часом активно обговорюють сертифікати на компенсацію за зруйноване житло. Як це працює в Кременчуці?

— На жаль, багато хто думає, що сертифікат — це гарантія купівлі. Насправді — ні. По-перше, сертифікати отримують не всі, і чекати на них доводиться довго. По-друге, угода з таким покупцем може тривати місяцями. Більшість продавців не готові чекати або просто не розуміють механізму. Дехто погоджується, а дехто — одразу підвищує ціну на кілька тисяч: мовляв, якщо мені складніше — я повинен отримати компенсацію.

Система складна. Ті агенти, які вміють працювати з такими випадками, ще можуть пояснити нюанси. Але загалом ринок поки що не адаптований.

Чому без рієлтора не обійтись

Роман формулює чітко: рієлтор — не той, хто просто «показує квартиру». Це аналітик, комунікатор і стратег.

Говорить емоційно, іноді з іронією, але по суті:

Нерухомість без ілюзій

За словами Шкарупи, загальні коливання на ринку — в межах 10–15%. Але навіть це компенсується торгом. Головна проблема — не цифри, а нерозуміння логіки ринку. Люди дивляться на рекламу, додають умовну тисячу — «бо ще поторгуємось» — і дивуються, чому ніхто не дзвонить.

Найбільший дефіцит — однокімнатні квартири за адекватною ціною. Їх і так мало, а реальних — ще менше. Тут рієлтори мали б відігравати ключову роль — не погоджуватись із будь-якою «ціною від власника», а пояснювати, аналізувати, переконувати.

Ціна квадратного метра: логіка проти інтуїції

Середньої ціни в Кременчуці, по суті, не існує. Дві схожі «хрущовки» можуть відрізнятись у вартості квадратного метра на 300–400 доларів. Причина — не в об’єкті, а в підході власника.

Будинки, новобудови та вибір

Попит на приватні будинки є, але не масовий. Це — вибір людей зі специфічним способом життя: великі родини, домашні тварини, власний темп. Але є й зворотний тренд — ті, хто «награвся» в приватний сектор, повертаються до квартир. Бо будинок — це щоденна праця: косити, ремонтувати, лагодити.

А з новобудовами — своя історія. Їх у Кременчуці обмаль. Інвестування є, але не втому сенсі, що у великих містах. Не на різниці цін залежно від етапу будівництва, а скоріше на дефіциті самого житла у новобудовах.

єОселя: гучна назва — слабкий ефект

Програма «єОселя» — підігріла інтерес і дещо підняла ціни на ринку, угод стало більше, але потім програма стала не настільки доступною, а ціни залишились.   І зараз сподіватися, що вона, з теперішніми умовами, якось вплине на ринок не варто

Прогноз: не про ринок, а про людей

Що буде далі? Якщо бойові дії не припиняться — нічого не зміниться кардинально. Ті, хто виїжджає, замінюються тими, хто приїздить. Ринок не падає, але й не росте. Просто існує в стані боротьби за стабільність.

Оренда: не жадібність, а розсудливість

У місті досі є приклади, коли власники здають житло майже в мінус — не з благодійності, а з людяності. Наприклад, літня пара з Торецька винаймає квартиру дешевше, ніж обходиться комуналка. Господиня не хоче підвищувати — їй незручно.

Інший приклад: власник хоче здавати за 9 тисяч, як усі. Але ринок каже — 6,5. І знову — краще стабільний орендар, ніж постійна ротація, витрати на прибирання й покази. Зрештою, ті ж 6,5 — це те саме, тільки без нервів.

Підсумок: хто виживе на ринку

Виживуть не найхитріші і не найзаможніші. Виживуть адекватні. Ті, хто слухає, хто рахує, хто розуміє економіку й людей. Бо нерухомість — це не просто квадратні метри. Це довіра, практичність і здоровий глузд.