«По 10 годин на протезі, щоб нагодувати смачною шаурмою»: ветеран війни відкрив бізнес й запрошує спробувати їжу власного приготування

Шаурмічна розташована на Раківці по вул. Білаша, 2Г, по центральній алеї, збоку від торгового центра

Пів року тому ветеран із Горішніх Плавнів Тарас Кравченко, який втратив на війні ногу, лише мріяв про власну справу, а сьогодні — вже готує шаурму, французькі хот-доги, бургери та картоплю фрі у невеличкому ларьку, розташованому на ринку Раківки.

«Кременчуцький Телеграф» завітав у гості до ветерана та спробував, дійсно, смачну вуличну їжу.

Ідея відкрити саме шаурмічну — не випадкова. Тарас завжди смачно готував. Каже, під час служби часто годував хлопців смачними стравами й вони завжди залишалися задоволеними. Тому після поранення вирішив спробувати вкласти свої вміння у власний бізнес.

Важкопоранений військовослужбовець із сім’єю виживає на «переселенські» 7 тисяч гривень, бо не може оформити законні виплати

— Я купив ларьок з обладнанням під шаурму й почав діяти. Було непросто. По-перше, довелося багато бігати по різних інстанціях. По-друге, складно щось нове робити, не маючи знань. Але знайшлися люди, які допомогли, підказали. Власник кальянної в Горішніх Плавнях Артем, підказав, як діяти, ще й підтягнув своїх друзів, котрі теж допомагали. Все оформив, розробив меню, закупив продукти й ось вже кілька днів працюю. В меню не лише шаурма, а ще й бургери, хот-доги, картопля фрі, різні напої.

Поки клієнтів небагато. Серед тих, хто вже спробував шаурму від Тараса — військові. Каже, коли бачать, що він на протезі, одразу цікавляться, де служив, й знаходять спільні теми для розмови.

Ветеран зізнається, що зараз працює по 10 годин й втомлюється через те, що майже весь день проводить стоячи. І, хоч в нього напівспортивний протез, все одно відпочинок потрібен.

— Чесно кажучи, важко, я маєю дві-три години ходити, потім знімати протез на пів годинки, й знов одягати. А я працюю з 8.00 до 18.00, а то і до 19.00 вечора. Але болить-не болить, а робити треба.

Тарас розповідає й про те, що для ветеранів майже немає ніяких пільг. Оренда — на загальних підставах, оплата комунальних платежів — також.

— Є тільки одна пільга на податок на себе. Замість 4,5 тисячі я плачу 2 300. Якщо найматиму людину, то буду за неї платити 4,5 тисячі гривень плюс за себе. Тож, щоб мати помічника, мені спочатку треба розкрутитися.

Свій ларьок ветеран вирішив назвати «ДШВ». Він служив у 81-й бригаді десантно-штурмових військ, тому акцент хоче зробити саме на цьому.

— В «ДШВ» буду готувати дешавуху, — сміється чоловік.

Тарас упевнений, що йому все вдасться. В майбутньому навіть сподівається ресторан відкрити.

— Я хочу, щоб після мене в цьому житті залишився слід. У мене росте син Тимур, йому 14 травня буде два рочки, на підході ще одна дитина. Дружина вагітна, сподіваюсь буде дівчинка.

А поки він запрошує всіх кременчужан спробувати смачну їжу.

— У нас смачна шаурма, смачна кава, файне меню й гарний настрій. Приходьте, не пожалкуєте! Чекаємо у гості!

Підтримати ветерана просто! Достатньо купити щось в його ларьку, який знаходиться на Раківці, вулиця Олександра Білаша, 2Г, збоку від центральної алеї.

Відео: Артем Коваленко