В Кременчуцькій міській галереї одночасно відкрилися три виставки

1.05.2025, 18:35 Переглядів: 2 872

Кожна з виставок — це окремий творчий світ, окрема мистецька розповідь, сповнена сенсів, переживань і душевного тепла

Сьогодні, 1 травня, в Кременчуцькій міській художній галереї одночасно відкрилося три цікавих виставки: дві — картинних й фотовиставка.

«Одна дорога — два шляхи»

На виставці кременчуцьких художниць, двох подруг Тетяни Ярової та Жанни Заєць, яка має назву «Одна дорога — два шляхи», представлені картини з різними складовими. У спільній експозиції жінки презентують свої творчі світи, кожен з яких веде власною дорогою до глядача.

 Одна малює натюрморти, друга — квіти й жінок. Але кожна картина доповнює іншу й дає можливість зануритися у світ краси й творчості.

Картини пані Тетяни сповнені світлом, ніжністю. Її картини — це сповіді, де колір говорить більше за слова. А Жанна Заєць — митець із філософським поглядом. У її полотнах здійснені пошуки рівноваги, внутрішніх опор, жіночої сили й глибин.

Обидві мисткині були нагороджені грамотами за особистий внесок у розвиток та популяризацію мистецтва, сприяння справі примноження духовних надбань українського народу, плідну співпрацю та з нагоди відкриття виставки «Одна дорога — два шляхи» у Кременчуцькій міській художній галереї.

«Життя в живописі. Живопис у житті»

Друга картинна виставка сучасного українського художника, члена Національної Спілки художників України, випускника Кременчуцької художньої школи, харківського реставратора Олександра Мосіна.

Він з дитинства проявляв здібності до різних видів мистецтва. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Харківського державного художнього училища. Вищу освіту здобув у Харківській державній Академії дизайну та мистецтва, отримав фах художника-реставратора. У творчому арсеналі художника ілюстрації до поетичних та прозаїчних творів українських письменників, портрети, пейзажі, натюрморти. Він створив понад 5000 робіт.

 Олександр бере активну участь у численних міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках та конкурсах (Іспанія, Франція, США, Греція). Його роботи зберігаються в українських та закордонних музеях, галереях та приватних колекціях.

На теперішній час Олександр Мосін працює викладачем живопису та композиції в Харківському фаховому вищому художньому коледжі.

Чоловік не зміг бути присутнім на відкритті виставки, але його живопис — говорить сама за себе. Це гармонія класичної школи та індивідуальне бачення. Це пам’ять і подяка рідному місту, родині.

Організацією виставки займалася сестра пана Олександра. Саме їй передали грамоту для талановитого художника.

«Уламки людей»

 Фотовиставка «Уламки людей» — це погляд крізь об'єктив на реальність війни: щемкі історії про втрати, стійкість і силу людського духу.

Авторка Анастасія Жданова працює у стилі військового репортажу, передаючи через свої світлини емоції та життя людей, які опинилися у вирі бойових дій.

— Ця фотовиставка дає надію, що дитинство і смерть більше ніколи не зустрінеться на одній світлині, — зазначила фотографиня.

Анастасія займається фотографією з раннього дитинства. Розповідає, коли під час повноважного вторгнення виїхала за кордон навчатись на фотографа, з’явилась ідея зробити репортаж.

— Хотіла показати людям в першу чергу своїм одногрупникам, що відбувається в Україні, тому що дуже багато неправдивих історій. Підійшла до директора свого інституту, запропонувала зробити фотовиставку про війну в Україні. Він підтримав ідею. Напередодні новорічних свят я приїхала в Кременчук й розповіла матері, що в мене буде перша фотовиставка в Мілані. Але вона буде про війну.

 Пані Ольга не хотіла відпускати доньку в небезпечні місця, але та змогла переконати матусю. З грудня 2023 року удвох вони понад 50 разів виїжджали на лінію фронту (мама Анастасії — волонтерка). Молода фотографиня побувала майже на всіх напрямках й всюди робила знімки, які виставила в Мілані, і які зараз можна побачити в кременчуцькій галереї.

 В дівчини є улюблена робота.

— Спочатку я хотіла назвати цю фотографію «Дата смерті і життя», тому що день народження хлопчика 5 березня і 5 березня вбили його маму. І потім я зрозуміла, що це буде дуже болюча назва і я просто назвала її «Більше, ніж мовчати».

 Також серед улюблених робіт — очі брата, який наразі боронить рідну землю.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх