В суботу, 1 березня, в Кременчуці в Вищому професійному училищі №7 відбувся захід, присвячений Дню української жінки

Його ініціювали й організували  адміністрація ВПУ, Координаційний центр об?єднань ветеранів і волонтерів, а також кременчуцький 145-й батальйон територіальної оборони, який формувався на базі училища.

 Головними учасниками заходу стали матері й дружини випускників ВПУ, які віддали свої життя, захищаючи незалежність рідної країни.

Зазначимо, що в училищі свято зберігають пам?ять загиблих героїв й підтримують їх родини.

 Директор ВПУ 7 Микола Несен привітав присутніх й зазначив, що пам’ять — це не просто спогади, а невидима нитка, яка з’єднує покоління, надихає на боротьбу та нагадує про справжню ціну свободи.

Українські воїни, що віддали свої життя за незалежність нашої держави, залишили по собі не лише подвиги, а й незагойний біль у серцях матерів, дружин і доньок. Саме тому шанування їхньої пам’яті — наш моральний обов’язок, а підтримка тих, хто втратив найдорожче, є справою честі для всього суспільства, зазначив директор.

 Полковник у відставці, керівник військово-історичного музею Володимир Поляков також привітав жінок, подякував за виховання справжніх патріотів своєї країни.

— ВПУ №7 давно стало справжнім центром патріотичного виховання міста, і сьогодні тут звучать не лише слова скорботи, а й глибокої вдячності тим жінкам, які виховали мужніх захисників України, — підкреслив він.

 У цей день в стінах ВПУ №7 лунали слова підтримки, пам’яті та гордості. Атмосфера заходу була проникнута глибоким емоційним змістом — теплі слова вдячності на адресу родин та музичні номери не залишили байдужим нікого в залі.

 Особливо зворушливим моментом стало вручення квітів й солодощів жінкам, які втратили своїх синів і чоловіків, але не втратили сили духу.

— Ваші сини та чоловіки вже не прийдуть привітати вас зі святом. За них це зробимо ми, — сказав Микола Несен.

Директор училища наголосив, що ВПУ №7 продовжуватиме традиції патріотичного виховання молоді та підтримуватиме родини своїх героїчних випускників.

Цей захід — ще одне нагадування про те, що жінки-героїні живуть поруч із нами. Вони втратили найдорожче, але продовжують бути символом витримки, любові та відданості Україні. Ми маємо підтримувати їх щодня, пам’ятаючи про біль втрати найдорожчого.

Журналістка, редакторка, публіцистка, авторка медійних проєктів, громадська діячка. Приїхала з Луганщини.

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *