Сьогодні, 23 грудня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого у бою за Україну захисника Дмитра «Кіндера» Кучерявого. Народився Дмитро 30 червня 1995 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі №1, далі освіту здобував у профтехучилищі №22.
Востаннє зустрітися та попрощатися з Дмитром зібралося дуже багато людей — хол Міського палацу культури був заповнений рідними друзями, знайомими та побратимами. Усі прийшли віддати останню шану захисникові, який віддав найцінніше — життя — за мир та спокій рідного міста.
Це був справжній герой і справжній друг, розповідає нам Ігор, військовий та товариш загиблого.
Ігор та Дмитро служили у різних бригадах, але попри це завжди були поруч.
— Коли мені була потрібна допомога, він завжди «летів», завжди виручав. Приїжджав до мене туди, куди не приїжджають навіть броньовики. І він тепер буде зі мною завжди, до останнього подиху…
Коли Ігор дізнався про загибель товариша, він зробив у пам’ять про нього татуювання — зображення Дмитра і його позивний.
Війна звела Дмитра і з кременчуцьким волонтером Олександром Жуковим. Чоловік ледь стримує сльози. Каже: про «Кіндера» можна говорити дуже багато. Але зараз — важко.
Олександр додає: у товариша завжди на обличчі була посмішка. Де б що не сталося, на яких би напрямках не воював — завжди усміхнений, завжди на позитиві. І завжди з музикою в машині.
Військовослужбовець «Андрюха» познайомився із Дмитром ще до повномасштабного вторгнення.
«Андрюха» каже: служили вони із Дмитром у різних бригадах, проте частенько пересікалися.
— Мене завжди дивувало, як в одній людині може поєднуватися стільки сміливості, хоробрості і доброти. Це справжній десантник, справжній штурмовик. Він ніколи нічого не боявся, завжди йшов на будь-які завдання, завжди готовий до бою. У ньому було дуже багато сміливості, патріотизму та відповідальності.
Була у житті Дмитра іще одна сторінка у житті — фанатська. Активний уболівальник на футбольних та хокейних матчах, згодом він став учасником об’єднання «Кремінь Ультрас». Спогадами про це поділився товариш Дмитра, Олександр.
Військовий шлях Дмитро розпочав у 2019 році — пішов на військову службу за контрактом, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.
У Дмитра лишилися батьки та дружина. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Дмитра Кучерявого на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші загиблі воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.
Будьте прокляті всі оркосвині разом із своїми міньйонами!
Наша зброя — чесна інформація.
У війні росії проти України 🇺🇦 журналісти ведуть боротьбу на інформаційному фронті. ❤️ Підтримайте Кременчуцький Телеграф!