«В жодній країні світу ми не почуємо: «И так поймут», — Анна Старчик про українську мову та особливості її викладання

12.02.2024, 17:27 Переглядів: 8 779

 

Нещодавно завершився обласний етап конкурсу «Учитель року — 2024». Серед переможців троє вчителів з Полтави та учителька української мови та літератури Наукового ліцею «Політ» при Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії імені А. С. Макаренка. «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з Анною Старчик. Як у 2014 році жінка «українізувалася» сама, та як прищеплює дітям любов до мови та літератури сьогодні, читайте у матеріалі

Візуалізація, ігри, спілкування — саме така атмосфера панує на уроках української мови та літератури Анни Старчик, учительки Наукового ліцею «Політ». Жінка розповідає, що старі методи викладання з сучасними підлітками не діють.

— Якщо говоримо про літературу, ми вигадуємо на уроках ситуації з життя, які могли б передувати написанню твору, даємо поради героям. Намагаємося вигадати, якою була б історія пошуку персонажа, що б він у сучасному світі шукав у Google. Або яке б оголошення дав герой у газету. Я використовую різні кейси, які допомагають зануритися у життєві ситуації. Так само робимо на уроках мови, — розповідає Анна Старчик.

Анна народилася у Кременчуці, жінка говорить, що її родина була російськомовною, втім українську доводилося чути від старшого покоління.

 

— Українською спілкувалася моя бабуся, мама мого тата. А от від мами моєї мами, радянської телеграфістки, яка знала досконало російську, можна було почути прекрасні приказки, рідкісні, милозвучні, вони й зараз викликають у мене шквал емоцій, — каже пані Анна.

Після навчання у Кременчуцькій гімназії № 18 майбутня вчителька української мови вступила до педколеджу, де освоювала інформатику. Втім, згодом прийшло розуміння, що задоволення приносять не цифри, а слова.

— Як не дивно, я полюбила українську мову у Харкові, навчаючись в університеті імені В.Н. Каразіна на філологічному факультеті, де я вивчала українську мову та літературу. Фах я обрала випадково. У педколеджі я освоювала професію вчителя інформатики та початкових класів, але, готуючись до іспитів, я зрозуміла, що більше задоволення мені приносить розбір речень, — говорить педагогиня.

Сучасні підлітки більш зацікавлені у вивчені української мови, ніж їх ровесники 15 років тому, говорить жінка. Війна ще більше змінила ставлення молоді до рідної мови.

— Є діти, які перейшли на українську, є й ті, які поки в процесі переходу. Вони запитують поради, цікавляться, як вживати слова українською у тому чи іншому контексті. Що можу сказати точно, що бажання вивчати українську у сучасних учнів більше, ніж було у моїх ровесників, — констатує Анна Старчик.

Для того, щоб освоїти українську мову достатньо тільки власного бажання, говорить філологиня. Кременчук буде розмовляти українською лише тоді, коли кожен почне вивчення з себе.

— У жодній країні світу ми не почуємо такого: «И так поймут». Так, ми чуємо про дві мови, чотири можливі мови спілкування в інших країнах, але люди спілкуються, переважно, однією мовою. Якщо у Бельгії спробувати звернутися до когось французькою, навряд нас зрозуміють. Тому у нас двомовність — це штучні вигадки, які ми розуміємо звідки йдуть. «Лагідна українізація» полягає у тому, що шлях до хорошої української може йти через погану українську, — каже Анна Старчик.

Філологиня розповідає, є буденні кроки до вивчення української мови. Не соромитися «суржика», підвищувати рівень володіння українською мовою щодень — простий рецепт загальнонаціонального спілкування українською.

— Жити в Україні десятиліттями й не вивчити українську — це лінь. Почати вивчення української мови можна з того, що дивитися українські фільми. У нас є якісне кіно, відзначене міжнародними преміями, можна дивитися україномовний ютуб, слухати музику, перевести меню телефона на українську мову, — зазначає пані Анна.

Жінка розповідає, у повсякденному житті не переходить на російську зі співрозмовником, часто стається так, що співрозмовник і сам починає говорити українською. На наше питання, що у Кременчуці мають зробити у провладних кабінетах для того, щоб місто повною мірою заговорило українською, Анна Старчик відповідає:

«Я не знаю, чи може щось зробити місто, але можна почати з себе. У мене була російськомовна родина, але коли я 2014 року прийшла до батьків, і повідомила про своє рішення говорити українською, вони сказали — нарешті хтось нас спонукатиме й ми теж будемо переходити на українську. Виявляється, їм просто потрібен був поштовх. Треба починати з себе», — констатує філологиня.

Нагадаємо, «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з блогеркою (krapka.krapka), яка родом з Кременчука. Дівчина своєю діяльністю намагається показати, що українське — це гарно, модно, стильно та на часі.

Автор: Роксолана Жукова Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх