Територія Байкової гори є єдиним в Києві місцем, де ховають відомих і видатних жителів столиці України. Також тут розташований єдиний у Києві та один з трьох в Україні крематорій. Тож Байкове кладовище по праву є головним зібранням посмертних меморіалів найвидатнішим киянам. Примітно це місце ще тим, що багато могил варто побачити з естетичної точки зору, а деякі склепи є справжніми пам’ятками архітектури.
У 2001 році Байкове кладовище було офіційно визнано видатною пам’яткою історії України, значимість якого підкреслюється як похованнями, так і його архітектурною спадщиною.
Адреса: вул. Байкова, 6 (Байкова гора).
Як дістатися: від ст. метро «Вокзальна» їхати на автобусі № 5 до зупинки Байкове кладовище. Або на метро до станції «Палац Україна», а звідти близько кілометра пішки.
Вхід вільний.
З історії
Кладовище відкрили з ініціативи генерала Байкова – учасника Російсько-Турецької війни (1828-1829 років), а також власника цих земель. Після виходу у відставку, генерал благополучно облаштувався в Києві і купив хутір за річкою Либідь, який згодом стали називати за прізвищем власника – «хутір Байкова». Згодом від хутора отримала назву Байкова гора. У 1831 році на горі було засновано Байкове кладовище. До 1834 року тут діяло конфесійне обмеження на захоронювати покійних – кладовище було розділене на католицьку і лютеранську зони. Православних тут дозволили ховати тільки з середини 1834 року.
Кладовищ насправді два
Вулиця Байкова розділяє кладовище на дві частини. Південна, мала частина – Старе кладовище, північна, більша частина – Нове кладовище (було закладено в кінці 80-х років 19 ст). Нове кладовище огороджене кам’яною стіною, а на воротах стилізованих під костел вціліла частина напису «Beati mortui qui in Domino moriuntur» – це вірш з Откровення апостола Іоанна Богослова (14:13), в перекладі: «Блаженні мертві, що в Господі вмирають».
Нині на Старому Байковому кладовищі 7 ділянок, а на Новому – 51. Загальна площа Байкового кладовища становить 72,47 га і включає в себе безліч підсобних приміщень будівель: адміністрації, склади, гранітна майстерня, морг, крематорій і колумбарій.
Склеп замість схованки
Найцікавішими спорудами на території кладовища є склепи, багато з яких були зведені архітекторами В. Городецьким і В. Ніколаєвим. Архітектура кожного з них унікальна, проте всіх їх об’єднує наявність маленької кімнати, призначеної для поминання покійних, і підземелля, в якому знаходяться захоронення.
Під час Другої світової війни склепи служили бомбосховищами для багатьох сімей, часто єврейських. За версією очевидців, німці боялися кладовищ і не могли запідозрити, що там може хтось ховатися. Таким чином багатьом євреям вдалося врятуватися.
Всі склепи є унікальними, оскільки виготовлялись за індивідуальними проектами та мали відповідати віросповіданнням похованих в них людей. Більшість з них були зруйновані під час війни. Тепер вцілілі склепи знаходяться в занепалому стані, входи в деякі з них замуровані, а ті, що відкриті, перетворилися на звалища сміття.
Чиї могили шукати
Байкове кладовище впевнено тримає першість за кількістю поховань відомих персон.
Тут покояться:
- політики Михайло Грушевський та В’ячеслав Чорновіл;
- письменники Леся Українка, Олена Пчілка, Максим Рильський, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Василь Стус, Павло Тичина, Павло Загребельний, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Стельмах;
- танцюрист Павло Вірський;
- співак Микола Мозговий;
- композитори Микола Лисенко, Григорій Верьовка;
- актори Богдан Ступка, Панас Саксаганський, Леонід Биков, Марія Занковецька;
- вчений-медик Микола Амосов;
- вчений-інженер Євген Патон;
- телеведучий Ігор Пелих;
- футболісти Валентин Белькевич та Андрій Гусін;
- тренери Валерій Лобановський та Андрій Баль;
- хокеїст Андрій Ніколаєв;
- гімнастка Поліна Астахова.
Крематорій
З 1975 року за цвинтарем діє крематорій, а з 1983 року існує колумбарій. Крематорій побудований за проектом Авраама Мілецького (відомий за роботами: готель Салют, пейзажна алея, площа слави), Ади Рибачук і Володимира Мельниченка (стіна пам’яті на Байковій горі).
Будова залів – композиція з сімнадцяти увігнутих оболонок, звернених в небо. У всіх деталях, що становлять комплекс, автори прагнули уникнути статичності, мовою пластики висловлюючи безперервний рух – запорука і умова існування життя. Вони прагнули досягти легкості, але в той же час зберегти монументальність, називаючи сам об’єкт Храмом неба.
Претендувати на безкоштовне місце на найпрестижнішому кладовищі країни можуть:
- Герої України, Радянського Союзу, Ветерани війни, нагороджені за бойові подвиги.
- Особи, нагороджені орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу», чотирма і більше орденами України або СРСР, повні кавалери ордена «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»,
- Особи, відзначені почесними званнями «народний», «заслужений», «Мати-героїня», Держпремії України, СРСР і УРСР
- Космонавти, які здійснили політ у космос, члени льотно-випробувальних екіпажів літаків
- Спортсмени – переможці Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіони і рекордсмени світу та Європи
- Народні депутати України, депутати колишніх СРСР і УРСР, члени Кабміну і уряду УРСР.
Якщо ви не є носієм таких звань, то бажання спочивати біля знаменитих співвітчизників може коштувати кругленьку суму. Кияни продають місця з усіма документами в інтернеті від $20 тис.
Сподобався матеріал – преміюй автора!
5168755416652952 (ПриватБанк)
