У скільки кременчужанам обійдеться поховати родича шляхом кремації

На території Кременчука поховати людину можна лише на двох кладовищах: Свіштовському та Деївському. Про це «ТЪ» повідомили у Департаменті ЖКГ виконкому Кременчуцької міськради у відповіді на інформаційни запит. Загалом в Кременчуці налічують 18 кладовищ, проте вони «закриті».

Щодо зручності, для кременчужан вигіднішим є Свіштовське кладовище, яке вичерпало територіальні резерви. Як розповів начальник департаменту ЖКГ Іван Москалик у серпневому випуску «Кременчуцьких новин», площа Свіштовського кладовища, яка дорівнює близько 36 гектар, зайнята на 2/3, тобто на 75-80%. Орієнтовно залишилося близько 2,5 гектар для майбутніх поховань.

У сюжеті йдеться, що залишилося місця на близько 5 тисяч захоронень, з яких половина – резерви. Тож вистачить приблизно на півтора, максимум два роки. Щоб тимчасово вирішити питання, варто розширювати території.

Інший можливий вихід, який не потребує значних земельних територій, - крематорій.

У 2018 році, згідно з даних Мінрегіонрозвитку, від загальної кількості похованих лише 5% захоронили шляхом кремації. Тим часом в областях, на території яких функціонують крематорії (Київ, Харків, Одеса), частка похованих людей шляхом кремації вища. Зокрема в населених пунктах Одеської області поховано шляхом кремації 14% від загальної кількості похованих. На Харківщині таким чином поховали 24%, у Києві - 65% від загальної кількості похованих.

Та, як свідчить статистика, три крематорії на території України не вирішують проблему щодо нестачі територій під поховання. Згідно з інформацією Мінрегіонбуду, на лютий 2019 року в населених пунктах України існує необхідність в будівництві 555 місць поховань.

Допомогти вирішити земельну проблему може законопроект № 8248. У проекті закону серед іншого пропонують надати можливість органам місцевого самоврядування залучати інвестиції для будівництва нових крематоріїв. Адже, згідно з чинним законодавством, крематорії можуть бути лише державними. За таких обставин місцевій владі іноді не вистачає коштів втілювати в життя відповідну ідею.

Скільки коштуватиме кремація

В Україні функціонує лише три крематорії: у Києві, у Харкові та в Одесі. До Кременчука ближчими є Харків та Київ, тож саме в крематоріях цих міст «ТЪ» цікавився вартістю послуг.

Почнемо зі столиці: сама кремація у столиці обійдеться в суму від 445 до 490 грн. Якщо потрібно отримати прах в день спалювання, варто буде доплатити за терміновість 1600 гривень. Урна для праху коштує від 670 гривень. Поховання на території колумбарію – від 400 гривень.

У Харкові кремація та урна обійдеться в 4600 гривень. Якщо доставити тіло до 13.00, прах можна отримати в день спалення. Ціни на поховання на колумбарії по телефону не озвучили, сказали дізнаватись безпосередньо на місці.

Для кременчужан, які побажали таким чином поховати родича, найдорожчим буде транспортувати померлого до крематорію. У комунальному підприємстві «Спецкомбінат ритуальних послуг» повідомили, що транспортування померлого з Кременчука до київського крематорію обійдеться у близько 7 тисяч гривень. 

Київський колумбарій

Оскільки між Кременчуком та Києвом та між Кременчуком та Харковом відстань приблизно однакова (біля 260 кілометрів), можна припустити, що перевезення у Харків обійдеться по «київським» розцінкам.

Також не слід забувати про послуги, за які варто буде заплатити до транспортування померлого: прийом та зберігання тіла померлого в холодильній камері під час першої та наступної доби, підготовка тіла померлого, різні гігієнічні та косметичні процедури.

Крім того, треба обрати домовину, ціна на яку стартує від 900 гривень. Варто не забути про костюм для поховання (від 500 гривень).

Отже, кремація по найдешевшому сценарію у столиці без очікування праху обійдеться в суму до 12 тисяч гривень (без урахування релігійних обрядів). Якщо порівняти відповідну вартість із середньою вартістю поховання по Україні за 2018 рік, яка склала 5378 грн (згідно з даних Мінрегіонбуду), то кремація для кременчужан «влетить в копієчку». Та якби крематорій знаходився в Кременчуці, то вартість кремації була б значно меншою, адже у кінцевій сумі більше половини відведено на транспортування померлого.