Covid-19 в Україні/Кременчуці
Дані МОЗ України. Оновлення: 26.10.2020 09:00
Підтверджені:
Україна348924
Кременчук1141
Хворі:
Україна199923
Кременчук664
Одужало:
Україна142537
Кременчук450
Померло:
Україна6464
Кременчук27

Ось так нас дурять боротьбою проти Біланівського ГЗК

26.04.2018, 10:03 Переглядів: 7 296

  

Вражаюче голосування читачів і одкровення політиків

У квітні міські політики – мер Кременчука Малецький та нардеп Шаповалов – знову нагадали кременчужанам про будівництво Біланівського ГЗК. «ТелеграфЪ» розповідав про це у попередньому випуску.


Мер та нардеп стверджують, що невпинно борються проти цього будівництва, яке несе загрозу довкіллю та здоров’ю кременчужан. БГЗК – третій гірничо-збагачувальний комбінат на землях Кременчуцького району. Як і два інших (Полтавський та Єристівський), він входить до складу промислово-видобувної імперії нардепа Жеваго. Жеваго, як і Шаповалов, – нардеп від Кременчука, вони конкуренти.
Кременчуцькі політики стверджують, що захищають довкілля, і вибори та політична кар’єра у цій святій боротьбі ролі не відіграють.


Результати голосування вражають

Після останніх заяв Малецького та Шаповалова «ТелеграфЪ» запропонував читачам нашого сайту відповісти на запитання, хто із зазначених у переліку осіб дійсно бореться проти БГЗК? До переліку ми внесли не лише політиків, а й активістів, вчених та інших людей, які переймалися цією проблемою.


 

Результати голосування перед вами. І вони вражають. Бо, на думку читачів, найактивніше борються проти БГЗК саме політики. Лідер серед цих борців – мер Кременчука Малецький, який обіцяв кременчужанам добитися незалежної міжнародної експертизи, та так її і не добився. Натомість він набрав 26,17%. За ним йде нардеп Шаповалов, чию постанову про призупинення будівництва БГЗК досі не розглянули у Раді – у нього 25,28%. На третьому місці депутат райради Капустян, яка почала боротьбу проти БГЗК, а потім швиденько її кинула. Вона набрала 8,28%.


Водночас кременчужанин Риженко – єдиний, хто звернувся до суду, судився власним коштом і таки добився на певному етапі скасування рішення щодо дозволу на будівництво БГЗК, набрав у читачів лише 2,24%.


Лариса Сокіл, яка майже рік берегла та ховала у себе в корівнику 15 тисяч підписів кременчужан, викинутих нардепом Капліним, набрала лише 1,79%.


Геолог Надія Ярмолюк, яка показала кременчужанам документи про Кременчуцьке уранове родовище, отримала 3,13%.


Таке життя.


- ГРУПА БОРЦІВ ПРОТИ БГЗК -


 

  • Бокован Микола: депутат міськради, голова фракції «Поруч», однопартієць Малецького. 6 червня 2017-го року, після відеозвернення Малецького, взяв участь у засіданні екологічної комісії Полтавської облради, яке відбулося у Горішніх Плавнях. Поставив питання про будівництво БГЗК.


 

  • Перепел Сергій: У 2014-му, під час виборів, балотувався у Кременчуці від УДАРу. Кременчужанам його представив нардеп Каплін. Сергій Перепел сфотографувався на тлі бульдозера. Це фото разом із підписом про те, що Сергій Перепел переможе Біланівський ГЗК, прикрасило першу сторінку передвиборчої газети кандидата.


 

  • Бублик Юрій: народний депутат, у 2013-му – член ВО «Свобода». У 2013 двічі штурмував разом із протестувальниками будівлю Кременчуцької райради, вони добивалися зняття з порядку денного питання по БГЗК. Протягом 2013-го регулярно з’являвся на міському ток-шоу «Наголос»і розповідав про боротьбу проти БГЗК.


 

  • Риженко Володимир: активіст. Єдиний подав до суду позов з вимогою скасувати рішення Кременчуцької райради щодо ухвалення Схеми планування Кременчуцького району, якою передбачалося будівництво БГЗК. Виграв в Автозаводському суді. Та Харківський апеляційний суд скасував це рішення.


 

  • Дашко Ніна: активістка, керівник ГО «Право на захист». З 2013 до 2016 брала активну участь у акціях протесту проти будівництва БГЗК. Брала активну участь у судовому процесі «Риженко проти Кременчуцької райради/БГЗК», була представником Риженка. Одна з небагатьох, хто поїхав на судове засідання у цій справі аж до Харкова.


 

  • Сиротюк Олег: народний депутат, член ВО «Свобода». У лютому та березні 2013-го двічі штурмував будівлю Кременчуцької райради, щоб не дозволити ухвалити рішення щодо БГЗК. У жовтні 2013-го проїхався по селах, намагався переконати селян боротися проти БГЗК. Далі участі в акціях протесту не брав.


 

  • Жоган Юрій: активіст, із 2013 до 2017 організовував акції протесту проти будівництва БГЗК. Саме Жогану нардеп Каплін передав на вічне зберігання листи з 15 тисячами підписів кременчужан проти БГЗК. У червні 2017-го Жоган приніс ці підписні листи губернатору Головку хотів йому передати. Губернатор підписи не взяв.


  

  • Савченко Олег: колишній член ВО «Свобода». У 2013-му брав активну участь в акціях протесту проти БГЗК, організованих «Свободою». Після виходу «Свободи» з процесу боротьби проти БГЗК продовжував відвідувати акції протесту. Був адвокатом Риженка у справі «Риженко проти Кременчуцької райради/БГЗК».


 

  • Каплін Сергій: народний депутат від УДАРу/ БПП. У 2013-му брав активну участь в акціях протесту проти БГЗК. Організував збір підписів проти будівництва БГЗК. Обіцяв передати їх спершу Януковичу, потім Порошенку. Жодному не передав. У 2014-му 4 рази обіцяв на знак протесту проти БГЗК піти пішки на Київ. Не пішов.


 

  • Сокіл Лариса: мешканка Кременчуцького району. З 2013-го брала активну участь в акціях протесту проти БГЗК. Саме у неї у 2016-2017 зберігалися підписні листи з 15 тисячами підписів кременчужан проти БГЗК. Ці листи нардеп Каплін віддав активісту Жогану, а той перед депортацією встиг передати їх Сокіл на зберігання.


 

  • Капустян Ганна: депутат Кременчуцької райради. У 2010-му розповіла журналістам про будівництво БГЗК, закликала боротися. У 2013-му брала активну участь в акціях протесту проти БГЗК. У 2014-му перестала це робити. У 2016-му, коли мешканці її села Бондарі дали дозвіл на будівництво БГЗК, Капустян не виступила проти.


 

  • Сосов Володимир: активіст, кременчужанин. У 2013-2016 брав активну участь в акціях протесту проти будівництва БГЗК. Разом із Риженком їздив на громадські слухання до сіл району, переконував селян не давати згоду на будівництво БГЗК.


 

  • Красовський Костянтин: керівник кременчуцької парторганізації ВО «Свобода». У 2013-му був помічником нардепа Сиротюка, разом із ним штурмував будівлю Кременчуцької райради. У 2016-му пояснив «Телеграфу», що міська «Свобода» більше не займається проблемою БГЗК. Цим тепер займається районна організація.


 

  • Шаповалов Юрій: народний депутат. До 2015-го проти БГЗК не боровся. Перед виборами 2015-го організував парламентські слухання з цього питання та зареєстрував проект Постанови про призупинення будівництва БГЗК. Проект досі не розглянутий у Раді. Слухання не мали правових наслідків, бо не були завершені.


 

  • Малецький Віталій: На виборах у 2015-му пообіцяв кременчужанам добитися міжнародної експертизи щодо будівництва БГЗК. Експертизи не добився. Влітку 2017-го заявив, що досі бореться проти БГЗК. У квітні 2018-го знову виголосив, що бореться проти БГЗК, виступив із цією промовою перед депутатами облради.


 

  • Ярмолюк Надія: геолог, понад 10 років працювала у Кременчуцькій геологорозвідувальній експедиції. Влітку 2017-го розповіла кременчужанам про те, що Кременчуцьке уранове родовище дійсно існує і розташоване поблизу майбутнього кар’єру БГЗК. На підтвердження надала документи.




Сплески політичної активності

 

«ТелеграфЪ» висвітлює проблему БГЗК вісім років, починаючи з 2010-го. Давайте подивимось, які сплески політичної активності ми зафіксували. І поміркуємо, з чим вони пов’язані – з довкіллям чи з політичною кар’єрою.



2010

«ТелеграфЪ» почав інформувати про БГЗК. Кременчуцькі та будь-які інші політики тему не підхопили. Зокрема депутат Кременчуцької міськради Шаповалов темою не зацікавився, до боротьби не долучився. Віце-мер Малецький темою не зацікавився, до боротьби не підключився.


2011

Ситуація без змін. Публікації про ризики будівництва БГЗК тривають, вчені дають коментарі. Кременчуцькі політики осторонь. Відсутня реакція депутата Шаповалова та віце-мера Малецького. Інших теж.


2012

Ситуація без змін. Публікації про ризики будівництва БГЗК тривають, кременчуцькі політики до боротьби не долучаються. Відсутня реакція віце-мера Малецького і депутата міськради Шаповалова.


2013

Ситуація стрімко змінюється. Депутат Кременчуцької райради Капустян, як член ВО «Свобода», звертається по допомогу до нардепів зі «Свободи». У Кременчуці з’являються нардепи Бублик та Сиротюк, під їхнім керівництвом місцева «Свобода» та активісти успішно штурмують Кременчуцьку райраду. Їм двічі вдається змусити депутатів райради зняти питання щодо БГЗК з розгляду. Бублик і Капустян активно виступають у міському ток-шоу «Наголос» (ТК «Візит») і популяризують ідею боротьби проти будівництва БГЗК. До них долучається нардеп з УДАРу Каплін – теж штурмує райраду, виступає у шоу і збирає підписи кременчужан проти БГЗК.


У той же час позиція віце-мера Малецького та нардепа Шаповалова практично залишається без змін. «ТелеграфЪ» на прес-конференції питає нардепа Шаповалова про його ставлення до БГЗК. Той обережно відповідає, що «з проблемою не знайомий, але готовий розібратися». Трохи згодом «ТелеграфЪ» пропонує Шаповалову організувати парламентські слухання щодо БГЗК. Нардеп наче погоджується, навіть присилає помічника, але слухання у 2013-му не організовує.


2014

Ситуація знову змінюється. «Свобода» виходить із процесу. Її нардепи перестають очолювати протестні акції у Кременчуці та виступати на міському ток-шоу. Натомість нардеп Каплін влітку оголошує у Кременчуці піший похід до президента Порошенка на знак протесту проти будівництва БГЗК. Чотири рази оголошує, і чотири рази відкладає похід. Це провал.


В цей час нардеп Шаповалов вдруге перемагає на парламентських виборах. Під час виборчої кампанії експлуатує тезу «ми – команда Бабаєва, я його послідовник». Про БГЗК – жодного слова. Малецький теж проти БГЗК не воює.


2015

Вибух активності з боку нардепа Шаповалова та кандидата у мери Малецького. Перед початком виборчої кампанії Малецького Шаповалов організовує парламентські слухання щодо БГЗК, бере участь у роботі парламентської комісії, яка приїздить на ГЗК Жеваго, і реєструє проект Постанови №2369а про призупинення будівництва БГЗК. Кандидат у мери Малецький бере активну участь у заходах, організованих нардепом Шаповаловим. Він виступає проти будівництва БГЗК. І обіцяє добитися незалежної міжнародної експертизи щодо БГЗК.


2016

Тиша. Мер Малецький проти БГЗК не бореться. Нардеп Шаповалов проти БГЗК не бореться. Депутат райради Капустян проти БГЗК не бореться. «Свобода» взагалі зникла з поля битви проти БГЗК. Нардеп Каплін теж звідти зник.


2017

В цілому тиша. Та раптом влітку мер Малецький записує відеозвернення про те, що він і його молода команда борються проти будівництва БГЗК, і тому на них чинять тиск через «перевертнів у погонах». Після відео-звернення настала тиша. Шаповалов, Каплін, Капустян і «Свобода» мовчать.


2018

Спершу тиша. Потім бац – і у квітні мер Малецький розміщує у Фейсбуці аж три відео-звернення до депутатів Полтавської обласної ради – закликає їх не голосувати за питання щодо БГЗК. Одночасно нардеп Шаповалов готує письмове звернення до депутатів Полтавської облради і теж закликає їх утриматися від голосувань з питань БГЗК. 12-го квітня Малецький приїздить на сесію облради і виступає перед депутатами. «ТелеграфЪ» запитав мера, як він далі боротиметься проти БГЗК? Малецький сказав, що план є, але не озвучив його. Наразі це все.




Давайте підсумуємо, про що свідчить графік сплесків політичної активності. Наймертвіша мертва тиша у боротьбі проти БГЗК спостерігається у 2010, 2011, 2012 та 2016 роках. Чому так? За версією «Телеграфа», у 2010-2012 тема будівництва БГЗК була ще недостатньо розкрученою, і політики не бачили сенсу її використовувати заради піару. У 2016-му тема була вже добре розкручена, але того року не було жодних виборів – то навіщо ж напружуватися та піаритися?


З іншого боку, найпотужніші сплески політичної активності ми спостерігали у 2013, 2014 та у 2015 роках. Чому так? За версією «Телеграфа», у 2013-му «Свобода» дійсно боролася проти будівництва БГЗК. Та потім пріоритети там змінилися. Сиротюк у 2014-му переміг на іншому окрузі і втратив інтерес до кременчуцьких проблем. Бублика вийшов із "Свободи" та подався до БПП. Капустян на виборах у 2014-му ще експлуатувала тему боротьби проти БГЗК, обіцяла у передвиборчій листівці добитися "остаточної заборони БГЗК", але в акціях протесту вже участі не брала. А у 2016-му, під час громадських обговорень, на яких її односельчани з Бондарів дали згоду на будівництво БГЗК, не виступила проти, промовчала. Після цього почала уникати журналістів, які питали, чому вона припинила боротися проти БГЗК.


Якщо у "Свободи" був період реальної боротьби проти БГЗК, то гіперактивність нардепа Капліна від початку і конкретно у 2014-му, на нашу думку, пов’язана саме з виборами. Каплін того року балотувався до Верховної Ради, тому і обіцяв гучні походи на Київ. Крім того, по Кременчуку балотувалася людина Капліна – Сергій Перепел. І Каплін обіцяв, що Перепел теж боротиметься проти БГЗК.


Вибух активності у 2015-му з боку двох інших фігурантів – Шаповалова і Малецького – ми теж пов’язуємо з виборами. Ці двоє п’ять років не цікавились БГЗК, аж раптом у 2015-му почали проти нього непримиренну боротьбу, та ще й таку гучну – з парламентськими слуханнями тощо. Навіщо? Бо Малецький балотувався на посаду міського голови і розкручена тема БГЗК тут стала у пригоді, адже кременчужани вже конкретно не хотіли БГЗК. Та й конкурентів на виборах – кандидатів від Жеваго – можна було трохи придушити.


Дивний виступ Малецького влітку 2017-го, на нашу думку, теж має своє пояснення. Тоді саме правоохоронці та прокуратура стали «шити» Малецькому справу через пільгову оренду комунального приміщення для Молодіжного парламенту. Прокурором тоді був Олег Скрипка, якого команда Малецького-Шаповалова називала людиною Жеваго, бо Скрипка прийшов із Комсомольська. А БГЗК чий? Жеваго. Ну й Малецький виступив проти БГЗК та поскаржився, що через його праведну боротьбу (а зовсім не через пільгову оренду) на нього тиснуть «перевертні у погонах». Мер записав виступ 6 червня. А 8 червня у газеті «Автограф», яка відверто піарить мера, вийшла стаття «Жеваго замовив Малецького?!» Стаття починалася словами: «Прагнення ГОКівського нардепа і олігарха Жеваго отримати контроль над містом переростає у нову фазу. У хід пішли проплачені прокурори і «перевертні у погонах»!


Потім справа про пільгову оренду якось «розсмокталася». І мер кинув боротися проти БГЗК.


А ось серія боротьби Малецького проти БГЗК у 2018-му – це щось інше. Тут відчутно тхне виборами. Недарма ж два тижні тому київські розумники, на кшталт Гордона та «Лівого берега», передрікали, що президент ось-ось оголосить дочасні вибори до ВРУ. Ось оголосить президент вибори, а наші мер та нардеп вже якраз борються проти БГЗК.


Такі у нас справи з боротьбою політиків проти БГЗК. Наостанок треба сказати щось таке собі вагоме і цікаве. Тож ми процитуємо слова кременчуцького депутата Шапрана:

– Вопрос Белановского ГОКа всегда возникает во время выборов, и он заключается в конфликте интересов двух олигархов – Коломойского и Жеваго. (Володимир Шапран, депутат міськради, 2015 р.).


 Ці слова депутат Шапран сказав 28-го липня 2015-го, на сесії Кременчуцької міської ради. Того дня фракція "Батьківщини" на чолі з депутатом Головачем закликала кременчуцьких депів проголосувати за звернення до Верховної Ради з вимогою провести у Кременчуці парламентські слухання щодо БГЗК, ініційовані нардепом Шаповаловим. Депутати обурилися і голосувати за це не стали. Під час виступів вони говорили, что це – політичний піар "Батьківщини" та Шаповалова перед виборами (адже восени 2015-го почалися вибори міських голів та депутатів міськрад).

Подивитися цей матеріал можна тут. Він наочно демонструє, як відбувається біг по колу.

Матеріал опубліковано у тижневику «Кременчуцький ТелеграфЪ» №17 від 26 квітня 2017 року.


компанія «Інтера Люкс»

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх