7 квітня на території компанії «Лукас» урочисто відкрили «Стелу Слави», присвячену пам’яті співробітників компанії Станіславу Прохорову та Степану Уссу, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. На заході були присутні рідні, друзі, колеги та прості городяни.
Ініціатором увіковічення пам’яті став директор виробничого підприємства «Лукас» Олександр Лукацький, який розповів про цю ідею на урочистостях.
– Стела увековечит память наших сотрудников, которые погибли в зоне боевых действий, – сказав Лукацький. – Они пошли по первому призыву до конца, защищая каждый свой участок. Степан и Станислав работали в нашей компании и, наверное, даже не были знакомы. Но, к сожалению, они погибли. Один работал оператором на производстве, другой – в строительном подразделении. Наша задача сегодня и в будущем сделать страну экономически сильной и независимой.
Людмила Боталова, сестра військового фельдшера 93-ї гвардійської механізованої бригади Степана Усса, згадувала про брата, який загинув під Іловайськом рятуючи поранених.
Стела відкрита якраз в день Благовіщення Пресвятої Богородиці біля церкви, яку будував Степан. Він був у складі бригади, що будувала церкву на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість».
На урочистостях виступила однокурсниця Степана Усса Тетяна Костиренко.
– У групі нас навчалося 30 дівчат, чи було Степану легко з нами не знаю, але нам було дуже легко, адже він був єдиним хлопцем в групі, – розповіла Тетяна. – Він, не задумуючись, пішов на захист Батьківщини. Хочеться подякувати батькам, які виховали Степана. Для нас загиблі вічно будуть героями не лише для своїх батьків, а й для дітей і для нас особисто.
Студенти медичного коледжу ім. Володимира Литвиненка, в якому навчався Степан Усс, прочитали вірш:
«Це війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз вони, вояки,
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають,
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше – життя,
України найкращі сини!»
Ще одним загиблим співробітником компанії був оператор лінії першого виробництва Станіслав Прохоров. Він був кулеметником 92-ї окремої механізованої бригади і загинув під Харковом, охороняючи кордон України.
Настоятель Свято-Миколаївського собору Володимир та протоієрей Анатолій провели панахиду за полеглими захисниками України.
