Учора, 31 березня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15119, який передбачає внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо забезпечення права на звільнення з військової служби осіб, які мають підстави для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.
Як зазначено у пояснювальній записці, його метою є «усунення законодавчої прогалини та відновлення справедливості шляхом урівняння у правах військовозобов’язаних та діючих військовослужбовців». А завданням цього законопроєкту є «надання законодавчої можливості військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільнитися з військової служби у разі підтвердження в установленому порядку наявності обставин, визначених статтею 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які існували на момент призову». А також у випадку, коли суд визнав протиправним призов особи на військову службу під час мобілізації.
Правова колізія
Необхідність прийняття цього законопроєкту його автор обґрунтовує правовою колізією та дисбалансом між нормами законодавства, що регулюють мобілізацію, та нормами, що регулюють проходження військової служби та звільнення з неї.
Так, стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає вичерпний перелік категорій осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, тобто мають право на відстрочку від призову. Водночас стаття 26 закону «Про військовий обов’язок та військову службу», яка визначає підстави для звільнення з військової служби, не містить належного механізму звільнення з військової служби у випадках, коли обставини, що виключають можливість призову, існували на момент мобілізації або були встановлені після призову на військову службу.
До чого це призводить
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, це призводить до порушення принципу правової визначеності та рівності прав громадян. На практиці виникають ситуації, коли:
- військовозобов’язаний, маючи право на відстрочку, добровільно мобілізувався, проте згодом не може продовжувати службу, але не має юридичного права на звільнення, попри наявність на момент призову обставин, що давали право на відстрочку;
- обставини, що дають право на відстрочку, виникли вже під час проходження військової служби;
- особа була мобілізована помилково або з порушенням процедури призову, попри наявність підстав для відстрочки, і наразі не має механізму для законного звільнення з військової служби;
- особа була мобілізована з порушенням вимог законодавства, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, однак чинне законодавство не передбачає прямої підстави для її звільнення з військової служби у такому випадку.
— Зазначена ситуація створює соціальну напругу, негативно впливає на морально-психологічний стан військовослужбовців та їхніх родин, а також нівелює державні гарантії захисту певних категорій громадян, — йдеться у пояснювальній записці.
Що пропонується
Законопроєкт пропонує внести зміни до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» — перелік підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану доповнюється новими пунктами, які передбачають можливість звільнення:
- у разі підтвердження в установленому порядку наявності на момент призову обставин, передбачених ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням встановлених законом обмежень щодо окремих категорій підстав;
- у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано протиправним призов особи на військову службу під час мобілізації.
Нагадаємо, Верховна Рада України у січні вчергове подовжила терміни дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації на 90 днів — до 4 травня 2026 року.
Нещодавно ми писали, що з 1 квітня процес мобілізації в Україні переходить на оновлений порядок адміністрування. Йдеться про повне розгортання цифрового обліку та контролю, автоматизації надання та перевірок відстрочок та посилення контролю за бронюванням.
