Створення військових судів в Україні — потреба часу, обумовлена війною: зроблені перші кроки

Представники Верховного суду, Міністерства оборони, Офісу генпрокурора, адвокатури та науки обговорили з народними депутатами законопроєкти щодо створення в Україні військових судів. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.

Денис Маслов подякував народним депутатам, які виступили авторами законопроєктів щодо створення в Україні військових судів та організації їх роботи.

Голова парламентського комітету нагадав про два таких законопроєкти:

• № 13048 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо функціонування військових судів» авторства народного депутата Сергія Власенка, який був зареєстрований у Раді 27 лютого цього року;
• альтернативний йому № 13048-1 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення та організації діяльності військових судів» авторства народного депутата Максима Дирдіна, який був зареєстрований у Раді 11 березня.

Про робочу зустріч з обговоренням цієї важливої теми у Фейбуці повідомив також сам Максим Дирдін, який зазначив, що вона «стала першим важливим кроком щодо обговорення необхідності створення військових судів в системі військової юстиції України».

Коли та чому в Україні ліквідували військові суди

Нагадаємо, військові суди в Україні були ліквідовані ще за часів президенства Віктора Януковича, відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» та Указу Президента України від 14 вересня 2010 року. На переконання тодішнього керівництва держави, це було зумовлено економічною недоцільністю їх утримання, оскільки через зменшення чисельності ЗСУ значно скоротилася кількість підсудних їм справ, а також прагненням наблизити українську систему правосуддя до європейської, яка вимагає незалежності суддів від військового командування. З того часу усі справи щодо військових злочинів розглядаються у судах загальної юрисдикції.
«Кременчуцький Телеграф» ще у травні 2023 року досліджував та аналізував питання щодо доцільності відновлення військових судів. Ми ставили риторичні питання, чи може цивільний суддя звичайного районного суду розібратися в особливостях взаємовідносин у військовому колективі, основаних на суровій військової дисципліни, певних традиціях та чіткій системі підпорядкованості? Та чи може цей же суддя у перервах між розглядом справ про розлучення, шахрайство, порушення правил дорожнього руху, побутових крадіжок та хуліганства фахово розглянути справу та винести неупереджене рішення щодо правомірності дій військового командира на полі бою, особливо якщо воно призвело до загибелі підлеглих в умовах повномасштабної війни? І вирішуючи долю людей ухвалити законне та справедливе рішення, якщо цей суддя до того ніколи не мав жодного стосунку до військової справи, не служив в армії та має дуже віддалене уявлення про особливості військової служби, бойові та загальновійськові статути, можливості військової техніки та озброєння, та усі тонкощі взаємодії військових під час ведення бою чи у бойовій обстановці.

Відродження військових судів в Україні — потреба часу, обумовлена війною, чи крок до минулого 

У цій статті були наведені приклади розгляду загальними судами резонансних справ щодо військових злочинів, які викликали сумніви у суспільства щодо справедливості судових вироків. Деякі з цих вироків були згодом скасовані, а засуджені військові виправдані. Ми також навели думки експерта з цього питання, колишнього військового юриста та судді у відставці Володимира Соболєва. Він висловив думку, що цивільні судді не завжди можуть ефективно розглядати справи, що стосуються воєнних злочинів та правопорушень, скоєних військовослужбовцями, через те, що не знайомі зі специфікою усіх обставин, які відігрівають вирішальну роль у більшості таких справ. Багато інших експертів також вважають, що лише спеціальний військовий суд із суддями, які знають усі особливості військової справи, може ефективно відповісти на виклики воєнного часу.

Щодо причин ліквідації військових судів

Однією з головних причин ліквідації військових судів у 2010-2012 роках називали значне скорочення кількості кримінальних справ через різке зменшення чисельності ЗСУ та, нібито, наближення нашої системи правосуддя до європейських норм.

Варто зауважити, що на той час чисельність української армії від початку її існування (з 1992 року) зменшилася уп’ятеро. Чисельна кількість ЗСУ у 2012 році була визначена у 184 тисячі осіб, з них 139 тисяч військовослужбовців. Наступного року чисельність армії скоротили ще на 16 тисяч й на початку 2014 року у складі ЗСУ залишалося лише 119 тисяч військовослужбовців.

Але з початком російсько-української війни чисельність Сил оборони України почала зростати. У 2015 році чисельність ЗСУ була збільшена до 250 тисяч, у тому числі 204 тисячі військовослужбовців. А з 2023 року чисельність Сил оборони України за різними оцінками сягає понад 1 млн військовослужбовців.

А щодо відповідності європейським нормам правосуддя — військові суди наразі функціонують у майже 40 розвинутих та демократичних країнах світу: у Великій Британії, США, Франції, Бельгії, Швейцарії, Швеції, Канаді, Іспанії, Ізраїлю, Польщі тощо. У Франції свого часу теж ліквідувала військові суди, але згодом визнали це рішення помилковим та відновили їх роботу.

Військові суди чи спеціалізація суддів у загальних судах

Серед правників та народних депутатів немає узгодженої позиції, що краще для військового правосуддя — відновити військові суди чи запровадити спеціалізацію суддів щодо розгляду справ по військовим злочинам у загальних місцевих судах. Саме другий шлях передбачається у законопроєкті № 10301 «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку», який Верховна Рада ухвалила у першому читанні 9 січня 2025 року. Його подальший розгляд призупинили саме через цю невизначеність. 

У місцевих загальних судах хочуть ввести спеціалізацію суддів з розгляду військових та воєнних злочинів

«Кременчуцький Телеграф» у січні аналізував цей законопроєкт. Він передбачає, що у місцевих загальних судах та апеляційних судах має бути запроваджена спеціалізація суддів з розгляду військових та воєнних злочинів. Варто пояснити, що військовими злочинами називають правопорушення, які передбачені розділом ХІХ Кримінального кодексу України. Це: дезертирство, самовільне залишення військової частини або місяця служби, невиконання наказу, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, самовільне залишення поля бою, добровільна здача в полон та інші, які передбачені статтями 401 — 435 ККУ. А воєнними злочинами вважаються кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені розділом XX Кримінального кодексу України. Це, зокрема: виправдовування, визнання правомірною чи заперечення збройної агресії РФ, жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, екоцид, геноцид, злочини проти людяності, найманство та інші, які передбачені статтями 436 — 447 ККУ.

У законопроєкті № 10301 передбачається обрання суддів, які будуть уповноважені здійснювати такі кримінальні провадження. Такі судді не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними повноважень з розгляду військових та воєнних злочинів буде вважатися пріоритетним при розподілі судових справ. Тобто вони так само будуть розглядати військові злочини в перемішку з цивільними справами (розлучення, порушення ПДР тощо) та загальнокримінальними злочинами (побутові крадіжки, шахрайства…).

Варто зазначити, що законопроєкт № 10301 був зареєстрований у Верховній Раді півтора року тому — у грудні 2023 року. Обґрунтовуючи необхідність його прийняття, ініціатор у пояснювальній записці вказав, що під час повномасштабної війни на систему правосуддя «покладається значне навантаження щодо ефективного, компетентного та справедливого розгляду і вирішення справ щодо військових кримінальних правопорушень».

Він пояснив, що світова практика знає дві форми спеціалізації у сфері правосуддя щодо військових та воєнних злочинів: спеціалізація суддів та спеціалізація судів.

Чим відрізняються два законопроєкти про створення військових судів

Тож, наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, що стосуються цього питання: № 13048 та альтернативний до нього № 13048-1. Обидва пропонують внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  Перший передбачає утворення військових судів гарнізонів (в альтернативному — окружних військових судів), які розглядатимуть справи щодо військових кримінальних правопорушень, порушень правил та звичаїв ведення війни, порушень законодавства про держтаємницю в ЗСУ та військових формуваннях. Крім цього, до компетенції таких судів в альтернативному законопроєкті хочуть віднести адміністративні справи, в яких стороною є військовослужбовець або орган військового управління, а також справи з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Як йдеться у пояснювальній записці до цього законопроєкту, «функціонування військових судів є критично необхідним для України в умовах війни та повоєнний період і сприятиме зміцненню обороноздатності держави та правопорядку в умовах воєнного часу».

Водночас голова Національної асоціації адвокатів Лідія Ізовітова на робочій нараді з обговорення законопроєктів щодо утворення військових судів наголосила, що вони повинні гарантувати їх незалежність та відповідати європейським стандартам. Вона зауважила, що обидва законопроєкти передбачають, що суддями у військових судах мають бути військовослужбовці. Це, за її словами, суперечить базовим принципам розподілу влади та негативно відобразиться на незалежності військових судів. За її словами, у законопроєктах відсутні реальні гарантії незалежності таких суддів. На думку Ізовітової, суддями у військових судах мають бути цивільні особи, не пов’язані із військовою службою.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, коментуючи ці законопроєкти, зауважив, що єдиний шлях розглядати справи, у яких фігурують військові, — це спеціалізація суддів у судах. На його думку, якщо створювати військові суди, то потрібно відновлювати і військову прокуратуру та усю «військову юстицію в комплексі».

Військові злочини розслідують цивільні люди

Зауважимо, що кримінальні справи за скоєння військових злочинів наразі не тільки розглядають та виносять по ним вироки цивільні судді, а й розслідують їх також цивільні слідчі. Наразі розслідуванням військових злочинів, скоєних військовослужбовцями, займається Державне бюро розслідувань або органи Національної поліції, залежно від виду злочину. Тобто, вони теж не є військовослужбовцями, й так само можуть не розумітися у специфіці військової служби.

Раніше цим займалися слідчі військових прокуратур, які тоді мали повноваження на проведення досудового розслідування. Але військові прокуратури теж були ліквідовані — спершу у 2012 році одночасно з військовими судами, а вдруге, після їх відродження у 2014 році (після початку російсько-української війни) — наприкінці 2019 року після ухвалення закону про реформування органів прокуратури. Цей закон надав право генеральному прокурору у разі потреби створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу (департаменту) Офісу генпрокурора. Саме такі спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, створені по регіонам, наразі і займаються питаннями щодо процесуального керівництва досудового розслідування військових та воєнних злочинів та інших питань, пов’язаних з цим.

Військова служба правопорядку у ЗСУ, створена у 2002 році, так і не стала повноцінним правоохоронним органом, бо не має повноважень на проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування військових злочинів. Водночас у більшості армій країн НАТО, які за своєю чисельністю у рази менші за ЗСУ, є повноцінна воєнна поліція з широкими повноваженнями.

Питання про створення в Україні Військової поліції з правоохоронними функціями, яка, зокрема, займатиметься виявленням, розслідуванням та припиненням військових злочинів та підтриманням дисципліни серед військовослужбовців, розглядається у Верховній Раді вже майже рік. Законопроєкт № 6569-д «Про Військову поліцію» був зареєстрований у Раді 31 травня 2024 року та ухвалений парламентом у першому читанні 19 червня 2024 року. Він включений до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України і має бути розглянутий до липня цього року. А законопроєкти № 13048 та № 13048-1 щодо створення військових судів до порядку денного поточної сесії парламенту поки не включені.